Бальченко Володимир Іванович
Володи́мир Іва́нович Ба́льченко (4 січня 1992, с. Берестовець, Борзнянський район, Чернігівська область, Україна — 29 січня 2017, м. Авдіївка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.
Бальченко Володимир Іванович | ||
---|---|---|
Молодший сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 4 січня 1992 Берестовець, Україна | |
Смерть | 29 січня 2017 (25 років) Авдіївка, Україна | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Життєпис
ред.Народився 1992 року в козацькому селі Берестовець Борзнянського району Чернігівської області. 2010 року закінчив Берестовецьку загальноосвітню школу I-III ступенів. З 2010 по 2011 навчався в Ніжинському професійному аграрному ліцеї за спеціальністю машиніста автомобільного крана. Працював лісником у єгерні. Батько помер, тож Володимир всіляко допомагав матері. Захоплювався футболом, грав за ФК «Берестовець».
8 жовтня 2015 призваний на строкову військову службу до 169-го навчального центру Сухопутних військ в смт Десна. В подальшому підписав контракт і з липня 2016 перебував у зоні проведення антитерористичної операції на Сході України.
Молодший сержант, кулеметник 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167, м. Біла Церква).
Загинув 29 січня 2017 року від осколкового поранення під час бою з російсько-терористичними угрупованнями в промисловій зоні міста Авдіївка.
Вранці 29 січня штурмова група 1-го механізованого батальйону під командуванням капітана Андрія Кизила під час контратаки зайняла взводний опорний пункт (ВОП) противника і тримала оборону до підходу основних сил 1-го батальйону. Військовики відбили ворожу атаку, після чого зі сторони терористів розпочався артилерійський і мінометний обстріл. О 9:40 внаслідок прямого влучення міни калібру 120 мм в окоп загинули троє бійців штурмової групи: молодший сержант Володимир Бальченко, солдат Дмитро Оверченко і командир групи майор Андрій Кизило[1].
1 лютого на Майдані Незалежності у Києві сотні людей прощались із сімома воїнами 72-ї ОМБр, які 29 та 30 січня загинули в боях за Авдіївку[2][3]. 2 лютого з Володимиром прощались на Борзнянщині. Похований у селі Берестовець[4][5].
Залишились мати, брат і сестра.
Нагороди та вшанування
ред.- Указом Президента України № 22/2017 від 1 лютого 2017 року, «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].
- У квітні 2017 року на будівлі Берестовецької ЗОШ I-III ступенів (вулиця Червоний Шлях, 31) відкрито меморіальну дошку на честь загиблого випускника школи Володимира Бальченка[7].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 29 січня[8][9].
Примітки
ред.- ↑ Чернігівщина втратила ще одного бійця // Чернігівська ОДА, 30 січня 2017. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
- ↑ На Майдані Незалежності попрощалися з полеглими бійцями під час боїв біля Авдіївки — фоторепортаж [Архівовано 21 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «5 канал», 1 лютого 2017
- ↑ Загиблих під Авдіївкою бійців проводжали на Майдані навколішки // Gazeta.ua, 1 лютого 2017. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
- ↑ Попрощалися з героєм // Борзнянська РДА, 2 лютого 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 2 вересня 2017. [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Поховали воїна Володимира Бальченка. Фото // SVOBODA.FM, 3 лютого 2017. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 1 лютого 2017 року № 22/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Відкриття меморіальної дошки Бальченку Володимиру Івановичу, випускнику 2010 року // Сайт Берестовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, 28 квітня 2017
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 29 січня на YouTube
Джерела
ред.- Бальченко Володимир Іванович [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Бальченко Володимир Іванович [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.] // Український меморіал
- Герої не вмирають: Бальченко Володимир Іванович [Архівовано 30 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Сторінка пам'яті на сайті Чернігівської ОДА.
- Герої не вмирають: Бальченко Володимир Іванович [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Сторінка пам'яті на сайті Борзнянської РДА.
- Стала відома дата прощання із загиблими під Авдіївкою військовими (фото) // УНІАН, 30 січня 2017.
- Ян Осока. До останнього свого подиху [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Блог на Цензор.нет, 31 січня 2017.
- Перші втрати Авдіївки: Роман Гульченко, Володимир Бальченко, Дмитро Оверченко, Володимир Крижанський, Андрій Кизило [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Україна молода, 31 січня 2017.
- Перервані життя: ким були загиблі під Авдіївкою вояки? [Архівовано 2 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Радіо «Свобода», 1 лютого 2017.
- Віка Ясинська. Командир роти Андрій Верхогляд (Лівша): «На взятій нами позиції «Алмаз» ми повісили прапор України і перейменували її на «Орла», на честь загиблого Андрія Кизила» [Архівовано 24 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Цензор.нет, 11 травня 2017.