Вікіпедія

Баришников Михайло Миколайович

Баришников Михайло Миколайович
рос. Михаил Николаевич Барышников
латис. Mihails Barišņikovs
Народився27 січня 1948(1948-01-27)[1][2][…] (76 років) або 28 січня 1948(1948-01-28)[4] (76 років)
Рига, Латвійська РСР, СРСР[1]
Країна СРСР
 США
 Латвія
Національністьросіяни
Місце проживанняСША
ДіяльністьХореограф
Alma materRiga Secondary School No. 22d, Ризька балетна школаd і Академія російського балету імені А. Я. Ваганової
Знання мовросійська, англійська і латиська
ЗакладМаріїнський театр, Большой театр, National Ballet of Canadad, Американський театр балетуd, New York City Balletd, White Oak Dance Projectd і Baryshnikov Arts Centerd
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук і Справжня Росіяd
Роки активності1968 — тепер. час
БатькоМикола Баришников
У шлюбі зLisa Rinehartd
ДітиAnna Baryshnikovd і Shura Baryshnikovd
Нагороди
IMDbID 0000864
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баришников.

Бари́шников Михайло Миколайович (27 січня 1948, Рига) — американський балетний танцівник, хореограф, балетмейстер, актор кіно російського походження.

Життєпис

ред.

Народився в родині російських мігрантів у Ризі. Навчався у Ризькій середній школі № 22. Займатися балетом почав у Ризькому хореографічному училищі у педагога Юріса Капраліса і Валентина Блінова. Вчився в одному класі з Олександром Годуновим. Продовжив навчання в Ленінградському хореографічному училищі в класі Олександра Пушкіна (у нього ж раніше навчався Рудольф Нурієв).

 
Баришников та Лайза Мінеллі у шоу «Baryshnikov on Broadway», 1980 рік

Був солістом Кіровського театру в Ленінграді в період 1967—1974 років. Під час гастролей радянського театру за кордоном в 1974 році, отримавши запрошення вступити у трупу Американського театру балету від Олександра Мінца вирішив не повертатися до СРСР і залишитися в Канаді. Став «неповерненцем»[5]., що викликало великий скандал у радянських політичних колах.

Танцював у різних трупах і згодом став основним танцюристом у трупі Американського театру балету (АБТ), партнером Гілсі Кіркланд. Удосконалював свою майстерність у відомого балетного педагога-репетитора Валентини Переяславець.[6] У 1978-80 виступав у трупі Нью-Йоркського міського балету, створеного Джорджем Баланчиним. В період 1980—1989 років директор, балетмейстер і прем'єр Американського театру балету.

З 1990 по 2002 рік очолював трупу «Проєкт білий дуб» (Флорида), яку він заснував разом з Марком Морісом[7]. Від 2005 року художній керівник «Центру мистецтв імені Михайла Баришнікова»[8].

Знімався в кіно, зокрема в популярному телесеріалі «Секс і місто». Зіграв колишнього радянського танцюриста-«неповерненця» у фільмі «Білі ночі» (1985). Брав участь у драматичному спектаклі «Метаморфози» (1989) на Бродвеї.

В лютому 2022 виступив проти російського вторгнення в Україну[9]. У березні того ж року разом із письменником Борисом Акуніним та економістом Сергієм Гурієвим запустив благодійний проєкт «Справжня Росія» (True Russia), спрямований на збір коштів на користь українських біженців[10][11]. Сайт проєкту був заблокований на вимогу Генпрокуратури Росії 24 травня 2022 року, після чого Баришников звернувся з відкритим листом до Володимира Путіна: «Такі, як ми, принесли більше честі російському світу, ніж вся ваша неточна високоточна зброя. Вашому російському світу — світові страху, світові, що спалює підручники української мови, не бувати, доки є ми, щеплені в дитинстві від цієї чуми. Нашому ж світу бути — незважаючи на всі ваші блокування. Ми знаємо, як зберегти цінності нашого російського світу. А ваш світ, якщо не прокинеться, помре від своїх страхів.»[12]

Фільмографія

ред.
  • Точка звороту (The Turning Point) — 1977
  • Білі ночі (White Nights) — 1985
  • Справа фірми (Company Business) — 1991
  • Секс в місті (серіал) — 2003—2004

Приватне життя

ред.

Багато років живе у фактичному шлюбі з танцівницею Американського театру-балету та журналісткою Лізою Райнгарт (Lisa Rinehart), з якою має трьох дітей: сина Пітера (* 1989), дочок Анну (* 1992) та Софію (* 1994).

З американською акторкою Джессікою Ленґ має дочку Александру (* 1981).

Під час роботи в Американському театрі балету мав роман із партнеркою Гілсі Кіркланд. Подробиці їх складного роману балерина опублікувала 1986 року в автобіографії «Dancing on My Grave»[13].

Цікаві факти

ред.
  • Михайло Баришников номінувався на «Оскар» за роль другого плану в картині «Поворотний пункт». Фільм був представлений в одинадцяти номінаціях на премію, але не отримав жодної.
  • Втеча Баришникова із СРСР нагадала такий же вчинок 13-річної давнини іншої радянської балетної зірки — Рудольфа Нурієва. Цій події присвятив сатиричний експромт відомий російський актор і поет Валентин Гафт:
На гастролях был балет,
все собрались — Миши нет!
Оказалось, он — на месте.
остальные — просто вместе.
  • Поет Йосип Бродський присвятив Баришникову кілька віршів: «Класичний балет є замок краси…» [11] (зі збірки «Частина мови») і «Раніше ми поливали газон з лійки…» (з книги «Пейзаж з повінню»).

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11866588X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Filmportal.de — 2005.
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ Olomouc City Library regional database
  5. ↑ Первые ласточки. Рудольф Нуриев и другие танцовщики-диссиденты. МК-Бульвар № 564. 19 березня 2008. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 7 січня 2013.
  6. ↑ Людмила Волянська. «Незрівняний ювілей незрівняної артистки» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019. [Архівовано 2019-01-04 у Wayback Machine.]
  7. ↑ About BAC. Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 22 жовтня 2013. [Архівовано 2009-04-15 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Staff of the BAC. Архів оригіналу за 6 травня 2009. Процитовано 22 жовтня 2013. [Архівовано 2009-05-06 у Wayback Machine.]
  9. ↑ В России запрещают выступления высказавшихся против войны артистов
  10. ↑ Борис Акунин: Думаю, что последняя глава путинского государства началась. [Архівовано 2022-03-18 у Wayback Machine.] // Русская служба BBC, 17 марта 2022
  11. ↑ благотворительный проект True Russia. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  12. ↑ Михаил Барышников обратился с письмом к Владимиру Путину. Радио Свобода (рос.). 1 червня 2022. Процитовано 13 липня 2023.
  13. ↑ Kirkland, Gelsey, and Greg Lawrence. Dancing on My Grave. Garden City, New York: Doubleday and Company, 1986 (ISBN 0-385-19964-3).

Література

ред.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баришников Михайло Миколайович
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Баришников_Михайло_Миколайович&oldid=44082490