Батиєва гора
Батиєва гора — історична місцевість, селище у м. Києві. Розташована на схилі пагорба над річкою Либідь і залізницею між Протасовим і Кучминим ярами. Орієнтовні межі — по вулиці Кучмин Яр, початковій частині вулиці Романа Ратушного, Городній вулиці та залізницею.
Батиєва гора Київ | ||||
вулиця Романа Ратушного, Батиєва гора | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°25′46″ пн. ш. 30°29′41″ сх. д. / 50.42945° пн. ш. 30.49480833° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Район | Солом'янський | |||
Адмінодиниця | Київ | |||
Головні вулиці | Романа Ратушного | |||
Транспорт | ||||
Метрополітен | «Вокзальна» | |||
Залізнична інфраструктура | Київ-Пасажирський | |||
Карта | ||||
Історія
ред.На сучасній Батиєвій горі було знайдено могильники Зарубинецької культури (II—IV ст. н. е.), в пізніший час тут, ймовірно, існувало поселення, однак жодних досліджень не проводилося, розташування поселення невідоме.[1]
Вперше назва зафіксована на картосхемах Києва за 1861 і 1874 роки як Батіеві могили (від кургана могильника Баті — походження назви не встановлено, до хана Батия, як досі вважалося, відношення не має). До кінця XIX ст. місцевість належала Софійському митрополичому дому і використовувалася як вигін для худоби.[2]
Селище Батиєва гора виникло на межі XIX—XX століття як поселення робітників-залізничників. У 1909 році поселення було включено до складу Києва. У 1911 році в селищі було 10 вулиць і 1 провулок. До наших днів збереглося історичне планування та значна частина первісної одноповерхової садибної забудови. Тоді ж сформувалася мережа вулиць, що збереглася донині — близько 15 вулиць і провулків.[3]
До 1950-х років вулиці мали назву вулиць-ліній (1-ша лінія, 2-га лінія і т. д.), сучасні назви — з 1950-х років.
У 1916 році в пристосованому приміщенні місцевої школи було відкрито церкву Св. Трійці (закрита 1931 року). Нині неподалік від цього місця збудовано нову церкву Св. Трійці.
Джерела
ред.- ↑ Батиєва гора. Історія | Київ від минулого до майбутнього. Київ - від минулого до майбутнього (укр.). 24 січня 2020. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2024.
- ↑ Гирич І. Історичний путівник по Києву. Київ: «Українські пропілеї», 2016. С. 630.
- ↑ Пономаренко Л., Різник О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. — «Павлім», 2003. — C. 7
Посилання
ред.- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
- Батиєва гора. Історія | Київ від минулого до майбутнього. kyivpastfuture.com.ua (укр.). 24 січня 2020. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021.
- Батыева гора. Непарадный Сталианс. Малоэтажная городская архитектура СССР.
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |