Бачинський Ігор Володимирович
І́гор Володи́мирович Бачи́нський (30 листопада 1983 — 25 лютого 2014, Київ, Україна) — учасник Революції гідності, захисник Євромайдану. Один із Небесної сотні. Герой України.
Ігор Володимирович Бачинський | |
---|---|
Народився | 30 листопада 1983 Київ, Українська РСР, СРСР |
Помер | 25 лютого 2014 (30 років) Київ, Україна ·загинув від ран отриманих на Майдані |
Поховання | м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Місце проживання | м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область |
Відомий завдяки | Герой Майдану |
Батько | Володимир Олександрович (1958 р.н.) |
Мати | Олена Панасівна (1961 р.н.) |
Діти | дочка Софія (2010 р.н.) |
Нагороди | |
Життєпис
ред.Ігор Бачинський проживав у місті Боярці Київської області. Батьки — вихідці з Вінницької області.[1] Був круглим сиротою, залишилися тільки бабуся та дідусь у Боярці.
18 лютого 2014 року під час протистоянь з бійцями «Беркута» зазнав важких травм внаслідок вибуху гранати[2]. Помер 25 лютого 2014 року. Причиною смерті записали просто хворобу.
Похований 27 лютого 2014 року в с. Перевіз Васильківського району Київської області.
Нагороди
ред.- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2014, посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності[3]
- Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП, червень 2015) (посмертно)[4]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Ігор Бачинський. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 27 травня 2015.
- ↑ Небесна Сотня. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 31 грудня 2020.
- ↑ Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні [Архівовано 6 липня 2015 у Archive.is] // ТСН, 5 липня 2015