Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Бедржих Дівіш Вебер, Фрідріх Діоніс Вебер (чеськ. Bedřich Diviš Weber, нім. Friedrich Dionys Weber; 9 жовтня 1766, Велихов, Чехія — 25 грудня 1842, Прага) — чеський композитор і музичний педагог.

Бедржих Дівіш Вебер
Основна інформація
Дата народження9 жовтня 1766(1766-10-09)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняVelichovd Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті25 грудня 1842(1842-12-25)[1][2][…] (76 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіПрага, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Австрія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, музикознавець, музичний педагог, винахідник Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіGeorg Joseph Voglerd, Ігнац Мошелес і Václav Emanuel Horákd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніІгнац Мошелес, Josef Czapekd і Carl Maria von Bockletd Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриопера, класична музика і духовна музика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПразька консерваторія Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Вивчав в Празі філософію і право, потім навчався музики в Георга Йозефа Фоглера. Був знайомий з Моцартом, який здійснив сильний вплив на творчість Вебера; написав біографію дружини Моцарта Констанци, широко звертався до музики Моцарта у своїй викладацькій діяльності. Автор опери «Король духів» (нім. König der Genien; 1800), кантати «Позбавлення чехів» (нім. Bohmens Errettung; 1797), зингшпілей «Ярмарок наречених» (нім. Der Mädchenmarkt), «Повернена перлина» (нім. Die wiedergefundene Perle) та ін., а також ряду камерних і оркестрових творів, особливо для духових інструментів (Варіації для труби з оркестром досі зустрічаються в репертуарі).

Вебер став одним з основоположників Празької консерваторії, з 1811 року і до самої смерті очолював її, викладаючи композицію. Учнями Вебера були Ігнац Мошелес, Франтішек Тадеаш Блатт, Карл Марія Боклет, Йозеф Дессауер та ін. Смаки Вебера були консервативні, він різко не схвалював твори Бетовена і свого однофамільця Карла Марії фон Вебера; повідомляється, однак, що Вебер схвально поставився до творів молодого Ріхарда Вагнера. Веберу належать підручники «Теоретичний і практичний курс гармонії і генерал-баса» (нім. Theoretisch-praktisches Lehrbuch der Harmonie und des Generalbasses; 18301834, в 4 випусках) та ін.

Примітки

ред.
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б International Music Score Library Project — 2006.
  4. Чеська національна авторитетна база даних
  5. Dr. Constant v. Wurzbach Weber, Friedrich Dionys // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 53. — S. 182.