Вікіпедія

Безглютенова безмолочна дієта

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Безглютенова безказеїнова дієта (також відома як безглютенова безмолочна дієта) — дієта, яка не включає глютен (найчастіше міститься в пшениці, ячмені та житі) і казеїн (найчастіше міститься в молоці та молочних продуктах). Незважаючи на відсутність наукових доказів, є прихильники використання цієї дієти для лікування аутизму та пов'язаних із ним станів.[1][2]

Використання

ред.

Аутизм

ред.

Більшість наявних доказів не підтверджують використання цієї дієти для лікування аутизму.[3][4]

  • Американська академія педіатрії — клінічний звіт (2007) У своїй доповіді ААП не рекомендувала використання спеціальних дієт для дітей з розладом аутистичного спектру через недостатність доказів.[5]
  • Кокранівська бібліотека — Дієти без глютену та казеїну при розладах аутистичного спектру (2008) Кокранівський огляд виявив, що, незважаючи на відносно поширене використання, докази на підтримку використання дієт у дітей з аутизмом були поганими.[2] Усі дослідження 2006 року мали проблеми з ними.[1]
  • Дослідження розладів аутистичного спектру — безглютенові та безказеїнові дієти в лікуванні розладів аутистичного спектру: Систематичний огляд (2009) У ньому зроблено висновок, що результати «свідчать про те, що сучасні дослідження не підтримують використання безглютенових і безказеїнових дієт у лікуванні РАС. Враховуючи відсутність емпіричної підтримки та несприятливі наслідки, часто пов'язані з безглютеновими безмолочними дієтами (наприклад, стигматизація, відволікання ресурсів на лікування, зменшення товщини кісткової тканини), такі дієти слід застосовувати тільки в тому випадку, якщо у дитини з РАС спостерігаються гострі зміни в поведінці, пов'язані зі змінами в дієті, або якщо у дитини є алергія або харчова непереносимість глютену або казеїну».[6]
  • Центр доказової практики Вандербільта — здійснив огляд «Терапія для дітей з розладами аутистичного спектру» (2011), проведене на замовлення Агентства з досліджень та якості охорони здоров'я, та дійшов висновку, що «докази на підтримку безглютенових безмолочних дієт при РАС є обмеженими і слабкими».[7]
  • Клінічна терапія досліджувала зв'язок аутизму з глютеном (2013). У цьому огляді було знайдено одне подвійне сліпе дослідження, яке не виявило жодної користі від безглютенової дієти, і зроблено висновок, що «Наразі немає достатніх доказів на підтримку введення безглютенової дієти як методу лікування аутизму».[8]
  • Journal of Child Neurology здійнив дослідження «Докази ефективності безглютенової та безказеїнової дієти при розладах аутистичного спектру: Систематичний огляд» (2014) У цьому огляді було виявлено, що «…докази на цю тему наразі обмежені та слабкі», і зазначено, що було проведено лише кілька рандомізованих досліджень ефективності безглютенової дієти як методу лікування аутизму. В огляді також зазначено, що навіть ці дослідження мають сумнівну наукову цінність, оскільки вони базуються на невеликих розмірах вибірки.[9]
  • Current Opinion in Clinical Nutrition & Metabolic Care опублікували «Безглютенові та безказеїнові дієти в терапії аутизму» (2015). Цей огляд виявив «обмежені та слабкі» докази того, що ця дієта є ефективною для лікування аутизму, зазначаючи, що більшість досліджень, які були проведені для оцінки її ефективності, були «серйозно недосконалими».[10]
  • Інститут дослідження аутизму, організація з історією захисту непідтверджених гіпотез щодо аутизму, включно з тим, що він може бути спричинений вакцинами або лікуванням хелатною терапією,[11] рекомендує дієту безглютенову безмолочну дієту як лікування аутизму та пов'язані умови.[1][2] Організація вважає, що «дієтичне втручання є наріжним каменем науково-обґрунтованого медичного підходу, і є переконливі емпіричні докази того, що спеціальні дієти допомагають багатьом хворим на аутизм».[12]

Безпека

ред.

Дієта може мати негативний вплив на здоров'я кісток, хоча існують суперечки щодо того, чи це дійсно пов'язано з дієтою, чи викликано проблемами, пов'язаними з аутизмом.[13]

Механізм

ред.

У 1960-х роках Кертіс Дохан[14] припустив, що низька захворюваність на шизофренію в деяких суспільствах островів південної частини Тихого океану є результатом дієти з низьким вмістом пшениці та молочних продуктів.[15] Дохан запропонував генетичний дефект, при якому люди не здатні повністю метаболізувати глютен і казеїн, як можливу причину шизофренії. Дохан висунув гіпотезу, що підвищений рівень пептидів внаслідок цього неповного метаболізму може бути причиною шизофренічної поведінки. У 1979 році Яак Панксепп запропонував зв'язок між аутизмом і опіатами, зазначивши, що ін'єкції невеликих кількостей опіатів у молодих лабораторних тварин викликають симптоми, подібні до тих, що спостерігаються у дітей-аутистів.[16]

Можливість зв'язку між аутизмом і споживанням глютену та казеїну вперше була сформульована Калле Райхельтом у 1991 році.[17] Ґрунтуючись на дослідженнях, які показують кореляцію між аутизмом, шизофренією та підвищенням рівня пептидів у сечі,[18] Рейхельт припустив, що деякі з цих пептидів можуть мати опіатну дію. Це призвело до розвитку теорії надлишку опіоїдів, викладеної Полом Шаттоком та іншими[19], яка припускає, що пептиди з опіоїдною активністю проникають у кров із просвіту кишечника, а потім у мозок. Вважалося, що ці пептиди виникають внаслідок неповного перетравлення певної їжі, зокрема глютену з пшениці та деяких інших злаків, а також казеїну з молока та молочних продуктів. Подальша робота підтвердила опіоїдні пептиди, такі як казоморфіни[20] (з казеїну) і екзорфіни глютену та гліадорфін (з глютену) як можливі підозрювані через їхню хімічну схожість з опіатами.

Райхельт припустив, що тривалий вплив цих опіатних пептидів може вплинути на дозрівання мозку та сприяти соціальній незручності та ізоляції. На цій основі Райхельт та інші для людей з аутизмом запропонували безглютенову безказеїнову дієту, щоб мінімізувати накопичення опіатних пептидів.[2] Райхельт також опублікував низку випробувань і оглядів, які прийшли до висновку, що ця дієта ефективна.[21][22]

Практична реалізація

ред.
Докладніше: Безглютенова дієта

Реалізація езглютенової безмолочної дієти передбачає виключення всіх джерел глютену та казеїну з раціону людини. Глютен міститься у всіх продуктах, що містять пшеницю, жито та ячмінь. Багато безглютенового хліба, пасти та закусок доступні на ринку. Кулінарні книги без глютену доступні протягом десятиліть. Казеїн міститься в молочних продуктах, таких як молоко, йогурт або сир, але також присутній у менших кількостях у багатьох замінниках молочних продуктів, таких як вегетаріанські замінники сиру та збиті вершки, які використовують казеїн для надання текстури.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Christison GW, Ivany K; Ivany (2006). Elimination diets in autism spectrum disorders: any wheat amidst the chaff?. J Dev Behav Pediatr. 27 (2 Suppl 2): S162—71. doi:10.1097/00004703-200604002-00015. PMID 16685183.
  2. ↑ а б в г Millward C, Ferriter M, Calver S, Connell-Jones G (2008). Gluten- and casein-free diets for autistic spectrum disorder. Cochrane Database Syst Rev (2): CD003498. doi:10.1002/14651858.CD003498.pub3. PMC 4164915. PMID 18425890.
  3. ↑ Salzberg, Steven. New Autism Study: Gluten-free Diet Does Not Help Autistic Children. Forbes (англ.). Процитовано 19 грудня 2019.
  4. ↑ Digon, Snow (18 листопада 2019). Autism Treatment: New Study Reveals Gluten-Free Diet Offers No Benefits For Autistic Children. International Business Times. Процитовано 19 грудня 2019.
  5. ↑ Myers SM, Johnson CP, Council on Children with Disabilities (2007). Management of children with autism spectrum disorders. Pediatrics. 120 (5): 1162—82. doi:10.1542/peds.2007-2362. PMID 17967921.
  6. ↑ Mulloy, Austin; Lang, Russell; O'Reilly, Mark; Sigafoos, Jeff; Lancioni, Giulio; Rispoli, Mandy (2010). Gluten-free and casein-free diets in the treatment of autism spectrum disorders: A systematic review (PDF). Research in Autism Spectrum Disorders. 4 (3): 328—339. doi:10.1016/j.rasd.2009.10.008.
  7. ↑ Warren, Z.; Veenstra-VanderWeele, J.; Stone, W.; Bruzek, J.L.; Nahmias, A.S.; Foss-Feig, J.H.; Jerome, R.N.; Krishnaswami, S.; Sathe, N.A. (2011). Therapies for children with autism spectrum disorders (PDF). AHRQ Publication No. 11-EHC029-EF, Comparative Effectiveness Review No. 26. Rockville, MD: Agency for Healthcare Research and Quality. Архів оригіналу (PDF) за 2 жовтня 2011.
  8. ↑ Buie T (May 2013). The relationship of autism and gluten. Clin Ther. 35 (5): 578—83. doi:10.1016/j.clinthera.2013.04.011. PMID 23688532.
  9. ↑ Marí-Bauset, S; Zazpe, I; Mari-Sanchis, A; Llopis-González, A; Morales-Suárez-Varela, M (30 квітня 2014). Evidence of the Gluten-Free and Casein-Free Diet in Autism Spectrum Disorders: A Systematic Review. Journal of Child Neurology. 29 (12): 1718—27. doi:10.1177/0883073814531330. PMID 24789114.
  10. ↑ Lange, KW; Hauser, J; Reissmann, A (November 2015). Gluten-free and casein-free diets in the therapy of autism. Current Opinion in Clinical Nutrition and Metabolic Care. 18 (6): 572—5. doi:10.1097/MCO.0000000000000228. PMID 26418822.
  11. ↑ Tsouderos, Trine; Callahan, Patricia (22 листопада 2009). Risky alternative therapies for autism have little basis in science. Chicago Tribune. Процитовано 11 серпня 2023.
  12. ↑ Whiteley, Paul; Shattock, Paul; Knivsberg, Ann-Mari; Seim, Anders; Reichelt, Karl L.; Todd, Lynda; Carr, Kevin; Hooper, Malcolm (2013). Gluten- and casein-free dietary intervention for autism spectrum conditions. Frontiers in Human Neuroscience. 6: 344. doi:10.3389/fnhum.2012.00344. PMC 3540005. PMID 23316152.
  13. ↑ Whiteley, P; Shattock, P; Knivsberg, Ann-Mari; Seim, Anders; Reichelt, Karl L.; Todd, Lynda; Carr, Kevin; Hooper, Malcolm (2012). Gluten- and casein-free dietary intervention for autism spectrum conditions. Front Hum Neurosci. 6: 344. doi:10.3389/fnhum.2012.00344. PMC 3540005. PMID 23316152.
  14. ↑ Curtis Dohan, M.D., A.B., Associate Professor, The University of Tennessee Health Science Center. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 3 лютого 2012.
  15. ↑ Dohan, F. C. (1966). Cereals and schizophrenia data and hypothesis. Acta Psychiatrica Scandinavica. 42 (2): 125—132. doi:10.1111/j.1600-0447.1966.tb01920.x. PMID 5335008.
  16. ↑ Panksepp, Jaak (1979). A neurochemical theory of autism. Trends in Neurosciences. 2: 174—177. doi:10.1016/0166-2236(79)90071-7.
  17. ↑ Reichelt KL, Knivsberg A-M, Lind G, Nødland M (1991). Probable etiology and possible treatment of childhood autism. Brain Dysfunction. 4 (6): 308—19.
  18. ↑ Reichelt, K. L.; Hole, K; Hamberger, A; Saelid, G; Edminson, P. D.; Braestrup, C. B.; Lingjaerde, O; Ledaal, P; Orbeck, H (1981). Biologically active peptide-containing fractions in schizophrenia and childhood autism. Advances in Biochemical Psychopharmacology. 28: 627—43. PMID 7010949.
  19. ↑ Shattock, P; Whiteley, P (2002). Biochemical aspects in autism spectrum disorders: Updating the opioid-excess theory and presenting new opportunities for biomedical intervention. Expert Opinion on Therapeutic Targets. 6 (2): 175—83. doi:10.1517/14728222.6.2.175. PMID 12223079.
  20. ↑ Sun Z, Cade JR; Cade (1999). A peptide found in schizophrenia and autism causes behavioral changes in rats. Autism. 3 (1): 85—95. doi:10.1177/1362361399003001007.
  21. ↑ Knivsber, A. M.; Reichelt, K. L.; Nødland, M (2001). Reports on dietary intervention in autistic disorders. Nutritional Neuroscience. 4 (1): 25—37. doi:10.1080/1028415x.2001.11747348. PMID 11842874.
  22. ↑ Knivsberg, A.M.; Reichelt, K.L.; Høien, T.; Nødland, M. (2002). A Randomised, Controlled Study of Dietary Intervention in Autistic Syndromes. Nutritional Neuroscience. 5 (4): 251—61. doi:10.1080/10284150290028945. PMID 12168688.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Безглютенова_безмолочна_дієта