Бенджамін Натан Кардозо
Бенджамін Натан Кардозо (нар. 24 травня 1870, Нью-Йорк — 9 липня 1938, Порт-Честер, штат Нью-Йорк) — американський юрист, філософ права, судовий діяч.
| Бенджамін Натан Кардозо | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 травня 1870[1][2][…]  Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Помер | 9 липня 1938[1][2][…] (68 років) Порт-Честер, Рай, Вестчестер, Нью-Йорк, США |
| Країна | .svg){kind=small} США |
| Діяльність | адвокат, суддя, письменник, політик |
| Alma mater | Колумбійський університет і Колумбійська школа права |
| Знання мов | англійська[4][5] |
| Заклад | Єльська школа права |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук і Фі Бета Каппа |
| Посада | суддя Верховного суду США і Chief Judge of the New York Court of Appealsd |
| Партія | Демократична партія США |
| Батько | Albert Cardozod |
| Мати | Rebecca Washington Nathan Cardozod |
Біографія
ред.Походив з родини португальських євреїв-сефардів, які постійно мігрували, а згодом осіли в Нью-Йорку.
Закінчив 1891 р. Школу права Колумбійського університету. Займався приватною юридичною практикою в штаті Нью-Йорк. З 1913 — суддя Верховного суду штату Нью-Йорк, з 1914 р. — суддя апеляційного суду цього штату, а з 1926 р. — голова апеляційного суду штату Нью-Йорк. В 1932–1938 рр. був суддею Верховного суду США. Одночасно викладав право у Єльському та Колумбійському університетах.
У 1921 р. Кардозо став членом підготовчої групи до заснування Американського Інституту Права (англ. American Law Institute), який був відкритий у Вашингтоні в лютому 1923 р. з метою переробки контрактного і деліктного права та пов'язаних інститутів приватного права.
У Верховному суді США входив до ліберальної фракції, яку називали «трьома мушкетерами» (англ. Three Musketeers) — Брендайс, Стоун і Кардозо; фракція підтримала «новий курс» президента Франкліна Д. Рузвельта, якому у Верховному суді опонувала група консерваторів (т. зв. «чотири вершники»).
Наприкінці 1937 р. Кардозо переніс інфаркт міокарда і 9 липня 1938 р. помер у віці 68 років.
Твори
ред.- Cardozo B. N. The Nature of the Judicial Process. — New Haven: Yale University Press, 1921.
- Cardozo B. N. The Growth of the Law (1924). — Twelfth Printing — New Haven and London : Yale University Press, 1963, etc.
Примітки
ред.- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
Література
ред.- Бігун В. С. Кардозо (Cardozo) Бенджамін Натан // Юридична енциклопедія: В 6-ти тт. — Т. 6: Т — Я. — К., 2004. — 768 с. — С. 622–623.
- Титов В. Внесок Бенджаміна Кардозо в американську юриспруденцію // Вісник Академії правових наук України. — 2011. — № 2 (65). — С. 76 — 85.
- Титов В. Бенджамін Кардозо про поступ права // Вісник Академії правових наук України. — 2011. — № 3 (66). — С. 80 — 93.
- Безбах В. В. Кардозо Бенджамин Натан // Антология мировой правовой мысли: в 5 т. Т. III : Европа. Америка: XVII–XX вв. — М., 1999. — С. 667.
- Pollard, Joseph P., Mr. Justice Cardozo: A Liberal Mind in Action. Yorktown Press, New York, 1935.
- Kaufman A. L. Cardozo. — Cambridge, 1998.
- Cardozo, Benjamin N. // Great American Judges : An Encyclopedia. VOLUME ONE A — K (link)
- Cushman, Clare. The Supreme Court Justices: Illustrated Biographies, 1789–2012. — 3rd ed. — 2012.
- Selected Writings Of Benjamin Nathan Cardozo: The Choice of Tycho Brahe, including also the complete texts of Nature of the Judicial Process, Growth of the Law, Paradoxes of Legal Science Law and Literature / edited by Margaret E. Hall; with a foreword by Edwin W. Patterson, S.J.D., LL. D., Cardozo Professor of Jurisprudence, Columbia University School of Law. New York : Fallon Publications, 1947.
- Robert M. Jarvis and Phyllis Coleman. Benjamin N. Cardozo: New York Giant // Marquette Sports Law Review, Vol. 13, Issue 1 (Fall 2002), pp. 63 — 112. (link)