Бенжамен Нікола Марі Аппер
Бенжаме́н Нікола́ Марі́ Аппе́р (фр. Benjamin Nicolas Marie Appert; 10 вересня 1797 — 1847) — відомий французький філантроп, письменник і публіцист.
Бенжамен Нікола Марі Аппер | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Benjamin Nicolas Marie Appert | ||||
Народився | 10 вересня 1797[1][2][3] Париж, Франція[3] | |||
Помер | 17 січня 1873[4][2] (75 років) | |||
Країна | Франція[3] | |||
Діяльність | письменник, філантроп, педагог | |||
Сфера роботи | філантропія[2] і військовий навчальний заклад[2] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
ред.Бенжамен Нікола Марі Аппер народився в Парижі 10 вересня 1797 року.
Аппер здобув освіту в Імператорському художньому училищі. Починаючи з 1816 року, Аппер присвятив себе запровадженню методів взаємного навчання; перші спроби він зробив у Північному департаменті, потім, дуже успішно, — при лікарняних та полкових школах.
У 1818 році Аппера викликали в Париж і доручили влаштувати «Нормальну школу для офіцерів і унтер-офіцерів». У 1820 році він улаштував школу у військовій тюрмі в Монтегю і викладав у ній безплатно до 1822 року, коли його звинуватили в сприянні втечі двох в'язнів, що раніше фігурували у процесі Сомюра. За вироком суду, Бенжамена Нікола Марі Аппера посадили у тюрму Ла-Форс.
Після звільнення у 1825 році Бенжамен Нікола Марі Аппер вирушив подорожувати Францією, щоб із благодійною метою оглянути в'язниці, школи та інші установи. У цей час він заснував «Journal des prisons», (1826—1830).
У 1846 році Аппер покинув Францію. Спочатку він оглядав тюрми Бельгії, а в 1847 році — Пруссії. Після Лютневої революції у Франції він з тою ж метою відвідав Саксонію, Баварію та Австрію. Про свої спостереження Аппер написав і опублікував ряд праць. У своїх творах він виступав з різкою критикою утримання в'язнів в одиночних камерах.
Помер Бенжамен Нікола Марі Аппер у 1847 році.
Бібліографія
ред.Праці французькою мовою:
- «Dix ans à la cour du roi Louis-Philippe» (три томи, Берлін, 1846 рік)
- «Voyage en Belgique» (Два томи, Брюссель, 1846 рік),
- «Voyage en Prusse» (Берлін, 1847 рік),
- «Hambourg, ses prisons et ses hospices» (Гамбург, 1850 рік).
- «Voyage dans les Principautés Danubiennes» (Майнц, 1854 рік)[5].
Публікації німецькою мовою:
- «Die Geheimnisse des Verbrechens, der Verbrecher und des Gefängnisslebens» (2 томи, Лейпціг, 1851 рік);
- «Guter Rat an meine armen Freunde, die Gefangenen» (Берлін, 1850 рік);
- «Ratschläge für Direktoren, Geistliche und Aerzten von Gefängnissen» (Гамбург, 1851 рік),
- «Die Gefängnisse Spitäler und s. w. Oesterreich, Bayern, Preussen, Sachsen, Belgien» (3 томи, Відень, 1851—52 рр.),
- «Ueber Wohltätigkeits und Strafanstalten» (Лейпціг, 1853 рік),
Примітки
ред.- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в Аппер, Бенжамен-Николя-Мари // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 920–921.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Аппер Бенжамен // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |