Бердник Ілля Дементійович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Бе́рдник Ілля Дементійович (19 липня 1932, Жихове — 27 листопада 1990, Київ) — журналіст, поет.

Бердник Ілля Дементійович
Народився19 липня 1932(1932-07-19)
Жихове
Помер27 листопада 1990(1990-11-27) (58 років)
Київ

Життєпис

ред.

Ілля Дементійович Бердник народився в селянській родині на Сумщині.

Закінчив факультет журналістики Київського університету (1957).

Працював у Рівненській районній газеті, г.азеті «Молодь України».

Працював головним редактором обласних молодіжних газет: «Комсомолець Чернігівщини», «Комсомольське плем'я» у Вінниці (звільнений за низку проблемних, гостро критичних публікацій).

Працював кореспондентом газети «Молода гвардія» в Києві, завідувачем відділу сільського господарства газети «Сільські вісті», в редакції журналу «Механізація сільського господарства України».

Загинув в автокатастрофі.

Творчість

ред.

Друкував вірші в журналах «Хлібороб України», «Знання та праця», «Сільські обрії» та в газетах.

На його слова писали музику Юлія Рожавська, Олександр Білаш, Олександр Зуєв, Іван Сльота, Іван Карабиць,Таїсія Шутенко та інші.

Найбільшої популярності зажила його(з О.Зуєвим) пісня "Чому квіти не в'януть?"

Громадська діяльність

ред.

1964 - Член Спілки журналістів.

1990 - учасник руху за Незалежність України

Друковані видання

ред.

Вийшла збірка пісень на слова І.Бердника. «Заспівай мені, поле!» (К., 1989).

Так розвіюється морок. К., 1972;

Діаманти України. К.: Молодь, 1972. 204 с. (у співавторстві);

Спогади про альма-матір, або Квіти Василеві Симоненку // Літературна Україна.№ 12, 1988, 24 липня.

Джерела

ред.

А. М. Подолинний. Бердник Ілля Дементійович // Енциклопедія Сучасної України. / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003.

Посилання

ред.