Бернардо Кордон
Берна́рдо Кордо́н (ісп. Bernardo Kordon; *12 листопада 1915, Буенос-Айрес, Аргентина — †2 лютого 2002, Сантьяго-де-Чилі, Чилі) — аргентинський письменник, сценарист і журналіст.[2][3]
| Бернардо Кордон | |
|---|---|
| Народився | 12 листопада 1915  Буенос-Айрес, Аргентина |
| Помер | 2 лютого 2002 (86 років) Сантьяго, Чилі |
| Країна |  Аргентина |
| Діяльність | журналіст, сценарист, письменник |
| Знання мов | іспанська[1] |
| IMDb | ID 0466137 |
З життя і творчості
ред.Портеньйо — уродженець Буенос-Айреса.
Постійний мандрівник, він об'їздив значну частину Америки, Європи та Азії, залишивши свідчення про свої подорожі у таких творах, як El teatro chino tradicional («Традиційний китайський театр») і Seiscientos millones y uno («Шістсот мільйонів і один») (1958), що розповідають про післяреволюційний Китай доби Мао Цзедуна
У 1969 році йому довелося виїхати на деякий час з Аргентини у Чилі з політичних мотивів.
У 1982 році він публікував нариси в часописі Caras y Caretas.
Помер у Сантьяго 2.2.2..
З доробку
ред.Бернардо Кордон — прозаїк, автор оповідань.
З очевидною прихильністю до реалізму та костумбризму і під впливом сучасної північноамериканської прози та з ознаками кінематографічного монтажу зумовили манеру письма і художній стиль Кордона як максимально відкрита розповідь, де переважає спостереження контрастів життя.
Бібліографія
ред.- Книги
- La Vuelta de Rocha. Brochazos y Relatos Porteños (1936)
- Macumba. Relatos de tierra verde (1939)
- Un horizonte de cemento (1940)
- La isla (1940)
- La selva iluminada (1942)
- Tormenta en otoño (1943)
- Muerte en el valle (1943)
- Reina del Plata (1946)
- Tambores en la selva (1946)
- Una región perdida (1951)
- De ahora en adelante (1952)
- Lampeão (1953)'
- Vagabundo en Tombuctú (1956)
- Alias Gardelito (1956)
- Seiscientos millones y uno (1958)
- Viaje nada secreto al país de los misterios: China extraña y clara (1958)
- El teatro chino tradicional (1958)
- Domingo en el río (1960)
- Vencedores y vencidos (1965)
- Un día menos (1966)
- Hacéle bien a la gente (1968)
- Cuentos de B.K. (1969)
- A punto de reventar (1971)
- Kid Ñandubay (1971)
- Los navegantes (1972)
- Fuimos a la ciudad (1975)
- Manía ambulatoria (1979)
- Adiós pampa mía (1979)
- El misterioso cocinero volador y otros relatos (1982)
- Historias de sobrevivientes (1983)
- Кіносценарії
- 1961: Alias Gardelito
- 1971: El ayudante
- 1975: El grito de Celina
- 1979: Romance en la puerta oeste de la ciudad
- 1985: Tacos altos
- 1987: Con la misma bronca
За декількома його оповіданнями знято фільми.
Визнання
ред.«Історії тих, хто вижив» (Historias de sobrevivientes) 1983 року здобули першу муніципальну премію.
Автор удостоєний премії Konex — диплом за заслуги в літературі в 1984 році.[4]
Примітки
ред.- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Bernardo Kordon: El escritor que murió dos veces - Sudestada. revistasudestada.com.ar. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Página12 (1612314557). Bernardo Kordon, casi veinte años de silencio. PAGINA12. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Factory, Troop Software. Bernardo Kordon | Fundación Konex. www.fundacionkonex.org (ісп.). Процитовано 4 червня 2021.