Бернар де Тремеле

(Перенаправлено з Бернард де Тремеле)

Бернард де Тремеле (Трамле, Тромеле, Драмеле) (фр. Bernard de Tramelay; бл. 1100 — 16 серпня 1153) — 4-й великий магістр ордену тамплієрів в 11521153 роках.

Бернар де Тремеле
фр. Bernard de Tramelay Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1100 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сен-Клод Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1153[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ашкелон, Південний округ, Ізраїль Редагувати інформацію у Вікіданих
·загиблий у бою Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаGrand Master of the Knights Templard Редагувати інформацію у Вікіданих

Життєпис

ред.

Походив з бургундського шляхетського роду Тремеле (Трамле, Тромеле, Драмеле). Син Уго (Гумберта) де Тремеле. Народився близько 1100 року в родинному замку поблизу міста Сен-Клод або Аренто.

Точна дата приєднання до ордену тамплієрів невідома. Ймовірно більшу частину життя провів в Палестині. Тут у 1148 році приєднався до Другого хрестового походу, брав участь в облозі Дамаску. У 1149 році був учасником походу на захист Антіохійського князівства.

У 1151 році великий магістр Еврар де Бар призначає Бернарда де Тремеле своїм представником на Сході. Невдовзі відзначився при відбитті атаки мусульман на околиці Єрусалиму. Невдовзі відбудував місто Газу, яке орден отримав від єрусалимського короля Балдуїна III. У 1152 році після відставки Еврара де Бара обирається новим очільником тамплієрів. Бернард де Тремеле зміцнив оборонні системи інших прибережних міст, включаючи Яффу, Арсуф, Ла-Рош-Талле і Ле Дарон. На прохання єпископа Вільяма, і за згодою короля, взяв під своє заступництво місто Тортозу, де побудували новий замок.

Втім у 1153 році загинув під час облоги Аскалона, коли першим разом з 40 тамплієрами увірвався до міста, намагаючись захопити найбільшу здобич, а інші тамплієри заважали решті християн зайняти Аскалон. Цим скористалася фатимідська залога Аскалона, що зннищила тамплієрів. Новим великим магістром став Андре де Монбар.

Джерела

ред.
  • Alain Demurger, Les Templiers, une chevalerie chrétienne au Moyen Âge, Paris, Seuil, coll. " Points Histoire ", 2008 (1re éd. 2005), 664 p., poche (ISBN 978-2-7578-1122-1), page 611.


  1. а б Pas L. v. Genealogics — 2003.