Бизов Борис Васильович
Бори́с Васи́льович Би́зов (10 серпня 1880 — 27 липня 1934) — російський радянський хімік, працював у галузі каучуку та гуми.
| Бизов Борис Васильович | |
|---|---|
| Народився | 29 липня (10 серпня) 1880 Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія |
| Помер | 27 червня 1934[1] (53 роки) Ленінград, РСФРР, СРСР[1] |
| Поховання | Смоленське православне кладовище |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут |
З 1918 професор ленінградських вузів: 2-го Політехнічного і Пед. інститутів, завідувач кафедри технології каучуку Технологічного інституту з 1923.
Дослідив діяння прискорювачів вулканізації. Розробив теорію вулканізації каучуку і промисловий спосіб одержання синтетичного каучуку з нафтопродуктів.
Створив школу рад. хіміків-гумовиків.
Примітки
ред.- ↑ а б Бызов Борис Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.