Бистре (Ліський повіт)
Бистре (пол. Bystre) — селище в гміні Балигород повіті Ліському Підкарпатського воєводства Республіки Польща, знаходиться на прадавніх українських етнічних теренах.
Селище
Греко-католицький цвинтар в селі Бистре
Координати 49°18′28″ пн. ш. 22°16′47″ сх. д.H G O
|
Село розташоване на дорозі 893 з м. Лісько до с. Тісна, на відстані 24 км від Ліська і 13 км від Тісної. Через село протікає річка Яблінка, яка впадає в річку Гочівка.
Історія
ред.На 1732 рік відомі жителі села — Данило Василів, Гацько Іванків. В цьому році тут значиться млин.
На 1785 рік село мало 6.46 км² земель. В ньому проживали 61 греко-католик, 20 римо-католиків і 6 юдеїв.
1840 — 133 греко-кат.
1859 — 78 греко-кат.
1879 — 78 греко-кат.
1899 — 124 греко-кат.
1926 — 128 греко-кат.
1936 — 168 греко-кат.
В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: зі 170 жителів — 160 українців і 10 поляків[1]. Село входило до складу Ліського повіту Львівського воєводства Польської Республіки.
В 1946-47 рр. все українське населення було насильно вислане з своїх прадавніх земель в СРСР і північні райони Польщі.
Поблизу сусіднього села Яблінки сотнями УПА «Хріна» і «Стаха» 28 березня 1947 року був убитий[2] польський генерал Кароль Сверчевський та його охоронець і водій. Польська сторінка вікіпедії про село Бистре містить анекдотичний набір вигадок щодо вбивства партизанами карателів, які суперечать навіть сторінці польської вікіпедії про Сверчевського.
Церква Різдва Діви Марії
ред.У селі була стара філіальна греко-католицька церква Різдва Діви Марії. Церква побудована в 1821 році, оновлена в 1902 році. Парафія в м. Балигород (Балигородський деканат Перемиської єпархії) на відстані 4 км. Спалена під час Першої світової війни[3]. Частково збереглося греко-католицьке кладовище з 6-ма надгробками, яке було при церкві, серед них могила Йосифа Каласанта Йораща (1817-1878), власника с. Лубне.
Джерела
ред.- Bystre (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 508. (пол.)
Примітки
ред.- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 42.
- ↑ Віталій ЖЕЖЕРА. Смерть польського генерала від рук "бандитів з УПА" стала сигналом для акції "Вісла". Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 серпня 2017.
- ↑ Stanisław Kryciński Cerkwie w Bieszczadach, Wydawnictwo Rewasz, Pruszków 2005, str. 21; ISBN 83-89188-38-4
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |