Блені-Майн
Блені-Майн колишня вугільна шахта в Тремблері, поблизу Льєжа, у Бельгії, яка сьогодні зберігається як об'єкт промислової спадщини та показова шахта. Музей розташований на Європейському шляху індустріальної спадщини[1] і є однією з чотирьох історичних шахт у Валлонії, внесених ЮНЕСКО до списку Світової спадщини у 2012 році.
| Блені-Майн | |
|---|---|
 
Башта для промивання вугілля та виробничий ствол на шахті Блені | |
| 50°41′12″ пн. ш. 5°43′19″ сх. д. / 50.686786° пн. ш. 5.721944° сх. д. | |
| Країна |  Бельгія  |
| Розташування | Blegnyd |
| Тип | вугільна копальняd і Музеї гірничої справи |
| Площа | 12,78 га і 92,62 га |
  Блені-Майн Блені-Майн (Бельгія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Видобуток на цьому місці розпочали ченці абатства Валь-Дьє в 16 столітті.[1] Перший шахтний стовбур був закладений у 1779 році та розширювався упродовж 19-го та початку 20-го століть. У 1883 році дві концесійні компанії в регіоні злилися, але збанкрутували в 1887 році. Розробкою корисних копалин на цьому місці зайнялося Société anonyme des Charbonnages d'Argenteau у 1919 році.[2] Головний копер шахти був зруйнований бельгійською армією в 1940 році, і багато з уцілілих елементів ділянки датуються періодом після Другої світової війни. Під час свого розквіту в 1970 році вона видавала 232,000 тонни (228,336 англійської тонни; 255,736 американської тонни) вугілля на рік і наймала 680 працівників.[2] Це була одна з останніх діючих вугільних шахт у провінції Льєж, яка була закрита після скасування субсидій після нафтової кризи 1973 р. в 1980 році.
Незабаром після закриття шахту перетворили на музей. Сьогодні він приймає від 140 000 до 160 000 відвідувачів щороку.[2]
Список літератури
ред.- ↑ а б ERIH Entry: Blegny-Mine. European Route of Industrial Heritage. 2014. Архів оригіналу за 24 September 2015. Процитовано 15 січня 2015. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Un peu d'histoire. Blegny-mine.be. Blegny-Mine. Процитовано 4 квітня 2016.
Посилання
ред.- Офіційний веб-сайт
- Blegny-Mine на 365.be