Браз Йосип Еммануїлович
Йосип Еммануїлович Браз (22 січня 1873, Одеса — 6 листопада 1936, Париж (?)) — російський живописець, графік, педагог і колекціонер; член Товариства південноросійських художників з 1893 року; об'єднання «Світ мистецтва» у 1900—1924 роках та Спілки російських художників у 1903—1910 роках. Академік Петербурзької академії мистецтв з 1914 року.
| Браз Йосип Еммануїлович | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
| Народження | 10 (22) січня 1873 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 6 грудня 1936 (63 роки) | |||
| Париж[1] | ||||
| Поховання | Шантії | |||
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР Франція | |||
| Жанр | портрет, пейзаж і натюрморт | |||
| Навчання | Одеське художнє училище, Мюнхенська академія мистецтв і Петербурзька академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник, рисувальник, візуальний митець | |||
| Вчитель | Костанді Киріак Костянтинович і Рєпін Ілля Юхимович | |||
| Працівник | Товариство заохочування мистецтв, Ермітаж і Вищий художньо-технічний інститут | |||
| Член | Товариство південноросійських художників і Світ мистецтва (1924) | |||
| Роботи в колекції | Павловськ і Третьяковська галерея | |||
|
| ||||
 Браз Йосип Еммануїлович у Вікісховищі | ||||
Біографія
ред.Народився 10 [22] січня 1873 року в місті Одесі (нині Україна). Після закінчення гімназії у 1889—1890 роках навчався в Одеській малювальній школі, де його викладачем був зокрема Киріак Костанді. Протягом 1891—1894 років навчався в студії Шимона Голлоші та Мюнхенській академії мистецтв, згодом у Парижі, Амстердамі, Гаазі. Після повернення до Російської імперії, у 1895—1896 роках навчався у Петербурзькій академії мистецтв у Іллі Рєпіна. По завершенню навчання отримав звання класного художника 1-го ступеня за серію портретів. Один з них — «Портрет Єлизавети Мартинової», придбав Пало Третьяков. Надалі він замовив художнику також зображення Віри Комісаржевської та Антона Чехова[2], останній варіант якого був завершений у Ніцці в 1898 році й став найвідомішим портретом письменника.
Протягом 1900—1905 років викладав у власній студії та у рисувальній школі Товариства заохочування мистецтв у Санкт-Петербурзі. Протягом 1907—1911 років працював у Франції, у 1913 році — у Криму, у 1915—1917 роках — у Фінляндії.
У 1918—1924 та 1926—1928 роках працював реставратором та зберігачем Ермітажу. Одночасно у 1920—1924 і 1927—1928 роках викладав станковий живопис у Вищому художньо-технічному інституті у Ленінграді, професор. У 1924 році був заарештований за звинуваченням у шпигунстві і ув'язнений до Соловецького табору; в 1926 році достроково звільнений і відправлений на заслання в Новгород.
У 1928 році емігрував до Німеччини, потім до Франції. Жив у Парижі, де займався живописом, торгівлею антикваріатом та колекціонуванням. Помер в Парижі 6 листопада 1936 Похований у містечку Шантії[3].
Творчість
ред.У 1890–1900-х роках створив цикл портретів російських художників: Іллі Гінцбурга (1890-ті), Костянтина Первухіна (1901), Леоніда Пастернака, Сергія Іванова (обидва — 1903) та інших. Писав також пейзажі: «Сутінки» (1894), «Весна» (Пермська художня галерея), види Франції («Бретань», 1911), Криму (1913), Фінляндії (1915—1917). Виконав літографії — три пейзажі для альбому «П'ятнадцять літографій російських художників» (Санкт-Петербург, 1900), «Портрет Марії Гаврилівни Савіної»[4].
Після Жовтневої революції 1917 року продовжив серію портретів художників: Петра Нерадовського, Мстислава Добужинського, Івана Фоміна, Костянтина Сомова та інших і створив цикл натюрмортів: «Натюрморт з мідною ступкою» (1920), «Натюрморт з блакитним глеком» (1921, Державний Російський музей[4]), «Натюрморт з білою серветкою» (1922).
З січня 1926 року, перебуваючи на засланні в Новгороді, опрацьовував фонди й реставрував пам'ятники в Губернському музеї.
Брав участь у виставках з 1893 року, зокрема у 1900—1903, 1911—1917, 1922 і 1924 роках у виставках «Світу мистецтв». 1926 року провів персональну виставку в Новгороді, 1930 року — у Парижі.
У музеях України зберігаються картини художника:
- «За читанням» (1897, дерево, олія; Національний художній музей України)[5];
- «Вітряк» (Національний художній музей України);
- «На дачі» (1893, Одеський художній музей);
- «Хризантеми» (1899, Одеський художній музей);
- «Жінка біля вікна» (1906, Національний музей «Київська картинна галерея»);
- «Кабінет Олександра І в Павловську» (1906, Національний музей «Київська картинна галерея»).
|
|
|
|
|
Портрет Антона Чехова
|
Портрет Олександра Соколова
|
Портрет Костянтина Первухіна
|
Портрет Сергія Іванова
|
Портрет Мстислава Добужинського
|
Примітки
ред.- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2022.
- ↑ 1750 Шедевров мировой живописи. 500 великих мастеров, 2007, с. 49.
- ↑ Браз Осип Эммануилович / Я Одессит! [Архівовано 15 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Художники народов СССР, 1972, с. 58, Т. 2.
- ↑ Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, С. 39.
Література
ред.- Браз, Осип (Иосиф) Эммануилович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1972. — Т. 2 (Бойченко—Геонджиан). — С. 58. (рос.);
- Браз Йосип Еммануїлович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 88—89 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Браз Йосип Еммануїлович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 247. — ISBN 5-88500-027-1;
- Браз Йосип Еммануїлович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 84 . — ISBN 5-88500-071-9.;
- В. А. Афанасьєв. Браз Йосип Еммануїлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.;
- М. В. Адамчик. Браз, Осип Эммануилович // 1750 Шедевров мировой живописи. 500 великих мастеров / В. Н. Волкова. — Минск : Харвест, 2007. — С. 49. — ISBN 978-985-16-0896-2. (рос.)