Брайко Сергій Борисович
Сергій Борисович Брайко (нар. 8 грудня 1957 р. м. Новосибірськ, РРФСР) — український політик, Народний депутат України, член Партії регіонів.
| Сергій Борисович Брайко | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився | 8 грудня 1957 (67 років) Новосибірськ, РРФСР, СРСР  | ||
| Громадянство |  Україна | ||
| Діяльність | політик | ||
| Знання мов | російська | ||
| Членство | Верховна Рада України VII скликання | ||
| Посада | народний депутат України[1] | ||
| Партія | Партія регіонів | ||
| Нагороди |
| ||
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 7-го скликання Партія регіонів, виборчий округ № 7[2] | |||
| фракція ПР[3] | 12 грудня 2012 | — | 6 червня 2014 |
| група За мир та стабільність[3] | 2 липня 2014 | — | 27 листопада 2014 |
Біографія
ред.У 1978 році закінчив Красноярський державний університет за спеціальністю «юрист».
З 1978 по 1980 рік служив в лавах Радянської Армії.
Трудова діяльність
ред.Розпочав свою трудову діяльність у 1980 році на Красноярському електрохімічному заводі, де працював на посаді слюсаря-ремонтника, апаратника до 1982 року.[4]
У 1982 році працював кур'єром Центрального народного суду (Новосибірськ).
З 1982 по 1985 рік — інспектор освіти в установі УФ 91/10 (Новосибірськ).
З 1985 по 1990 рік продовжив свою трудову діяльність в органах прокуратури, де обіймав посади слідчого прокуратури, старшого слідчого прокуратури (Новосибірськ, потім Ялта).
З 1990 по 1996 рік — завідувач юридичним відділом, і. о. керуючого справами, керуючий справами, в.о. першого заступника голови, перший заступник голови Ялтинського міськвиконкому.
З 1996 по 1999 рік — генеральний директор готелю «Ореанда-Таврида» (Ялта).
З 1999 по 2002 рік — голова правління, голова спостережної ради ЗАТ "Готель «Ореанда».
З 2002 по 2010 рік — Ялтинський міський голова.
З листопада 2010 року по 2011 рік — міністр регіонального розвитку та будівництва АРК.
З 22 лютого 2011 по 16 листопада 2011 року — перший заступник міністра регіонального розвитку і ЖКГ АРК.
З 2011 р. і 2012 р. — міністр регіонального розвитку і ЖКГ АРК.
На парламентських виборах 2012 р. був обраний депутатом Верховної Ради України від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 7. Отримав 52,21 % голосів виборців.[5]
Нагороди
ред.У 2002 році присвоєно звання «Заслужений працівник сфери послуг України».
У 2003 і 2005 роках нагороджений подякою голови Ради міністрів АРК.
У 2008 році — орденом «За заслуги» III ступеня[6].
Сім'я
ред.Одружений, четверо дітей — від першого і другого шлюбів. Від першого — син і дочка. З другою дружиною Ларисою познайомився в Ялті. Вона родом з Дніпропетровська. Разом виховують дочку Машу (дочка Лариси від першого шлюбу) і сина Івана. У Брайко є вже дорослий онук Данило.
Примітки
ред.- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
- ↑ Народний депутат України VII скликання Брайко Сергій Борисович. ВРУ. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 12.10.2014.
- ↑ а б Брайко Сергій Борисович — Переходи по фракціях Верховної Ради VII скликання. ВРУ. Процитовано 12.10.2014.
- ↑ Біографія. Коментарі. 2012 р. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 27 (довідка) - ↑ Результати голосування. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 16 грудня 2012.
- ↑ Указ Президента України від 26 червня 2008 року № 584/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |