Бранко Іванкович
Бранко Іванкович (хорв. Branko Ivanković, нар. 28 лютого 1954, Чаковець) — югославський футболіст. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. З початку 2020 року очолює тренерський штаб національної збірної Оману.
Бранко Іванкович | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 28 лютого 1954 (70 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Чаковець, Хорватія[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Хорватія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ігрова кар'єра
ред.У дорослому футболі дебютував 1979 року виступами за команду клубу «Вартекс», кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала дванадцять років. Більшість часу, проведеного у складі «Вартекса», був основним гравцем команди.
Кар'єра тренера
ред.Початок роботи
ред.Після завершення ігрової кар'єри Бранко продовжив працювати в «Вартексі», спочатку на посаді секретаря, а потім і як тренер. Іванкович очолював вараждинський клуб з 1991 по 1995 рік.
Далі він пропрацював один сезон головним тренером «Сегести», а потім очолив «Рієку» у сезоні 1996/97.
З 1997 року Іванкович був асистентом Мирослава Блажевича, головного тренера збірної Хорватії на чемпіонаті світу 1998 року, коли хорвати сенсаційно взяли бронзу світової першості, що проходила у Франції[2].
У сезоні 1999/2000 Іванкович тренував німецький клуб «Ганновер 96», що в той час виступав у Другій Бундеслізі. Потім він ненадовго повернувся в збірну Хорватії, працюючи помічником Мірко Йозича у відбірковому турнірі до чемпіонату світу 2002 року, перш ніж знову повернутись до роботи асистентом Мирослава Блажевича, що тренував збірну Ірану. А після його уходу Іванкович став головним тренером іранців.
Збірна Ірану
ред.Під керівництвом Іванковича олімпійська збірна Ірану виграла футбольний турнір на Азіатських іграх 2002 року, що проходили у корейському Пусані.[3] Він продовжував очолювати національну збірну Ірану до кінця 2002 року, коли був замінений на Хомаюна Шахрохі.[3] До цього часу Іванкович отримав популярність в Ірані і місцева громадськість вимагала продовження з ним контракту, але Федерація футболу Ірану неохоче вела з Іванковичем переговори. Нарешті, 3 жовтня 2003 року він повернувся на посаду головного тренера збірної Ірану.[3] Разом з нею Іванкович виграв бронзу Кубка Азії 2004 року[4]. На цьому турнірі його підопічні поступилися лише китайцям, господарям турніру, і то з пенальті і в дуже спірному по суддівським рішенням матчі. Іванкович також зумів вивести збірну Ірану на Чемпіонат світу з футболу 2006 року, що стало для неї всього третьою появою на світовій першості (після турнірів 1978 і 1998 років)[4]. Незважаючи на всі ці успіхи іранське керівництво бажало замінити Іванковича на місцевого тренера. Так, Міністерство з фізичної культури Ірану намагалося змінити наставника національної збірної перед чемпіонатом світу 2006 року, але зустріло опір з боку Федерації футболу Ірану і збірну на світову першість повіз Іванкович.
На світовій першості збірна Ірану програла перші 2 гри мексиканцям і португальцям з однаковим рахунком 0:2, втративши перед останнім туром навіть теоретичні шанси на вихід з групи. У своїй заключній грі на світовій першості іранці розійшлися миром із збірною Анголи (1:1) і посіли останнє місце в своїй групі. Після чемпіонату світу Іванкович був звільнений з посади головного тренера збірної Ірану.[5].
«Динамо»
ред.6 листопада 2006 року Іванкович змінив Йосипа Куже на посаді головного тренера загребського «Динамо». Під його керівництвом клуб зробив золотий дубль у 2007 році, не програвши в обох турнірах жодного матчу. 14 січня 2008 року Іванкович подав у відставку, багато в чому через розбіжності з виконавчим віце-президентом клубу Здравко Мамичем.[6] Іванкович повернувся на посаду тренера «Динамо» 21 травня 2008 року, відразу ж після того, як команда, підготовку якої здійснював Звонимир Сольдо, зробила свій черговий золотий дубль.[7] У липні 2009 голи Іванкович отримав пропозицію очолити іранський клуб «Персеполіс», але відхилив його[8][9].
Робота в Азії
ред.17 грудня 2009 року Іванкович став головним тренером китайського клубу «Шаньдун Лунен»[2]. У першому ж сезоні він привів цю команду до титулу чемпіона Китаю та кваліфікації в Лігу чемпіонів АФК 2011. Але в головному клубному турнірі Азії «Шаньдун Лунен» під його керівництвом не зміг подолати груповий етап. Іванкович був звільнений 10 травня 2011 року за 7 днів до вирішального матчу з японською командою «Сересо Осака», що закінчився розгромом китайців (0:4).
22 липня 2011 року Іванкович підписав річний контракт з саудівським клубом «Аль-Іттіфак», який грав у Лізі чемпіонів АФК 2012.[10] Він був звільнений 1 травня 2012 року, після того, як «Аль-Іттіфак» фінішував 4-м у чемпіонаті Саудівської Аравії 2011/12[11].
У травні 2012 року Іванкович підписав дворічний контракт з еміратським клубом «Аль-Вахда» (Абу-Дабі), але він був розірваний 28 квітня 2013 року після поразки (3:4) від «Аджмана». До цього часу «Аль-Вахда» займала 7-е місце, показавши гарні результати на старті сезону 2012/13.
Повернення до «Динамо»
ред.2 вересня 2013 року Іванкович повернувся в загребське «Динамо», але був звільнений 21 жовтня після всього 5 ігор як наставника.[12]
«Персеполіс»
ред.5 квітня 2015 року Іванкович був призначений головним тренером «Персеполіса», підписавши 1,5-річний контракт з цим іранським клубом[13]. Після хороших виступів з клубом, який закінчив сезон на другому місці, Іванкович продовжив контракт з «Персеполісом» у квітні 2016 року до завершення сезону 2017/18. Згодом контракт було знову подовжено і тренер працював з іранською командою до червня 2019 року.
«Аль-Аглі» (Джидда)
ред.18 червня 2019 року був представлений як новий очільник саудівського «Аль-Аглі» (Джидда). Працював із цією командою менше трьох місяців, вже 16 вересня того ж року був звільнений через невдалий старт сезону[14].
Збірна Оману
ред.19 січня 2020 року змінив нідерландського спеціаліста Ервіна Кумана на посаді головного тренера національної збірної Оману[15].
Статистика
ред.- Станом на 28 липня 2020
Країна | Клуб | З | По | Статистика ігор | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
І | В | Н | П | %В | ЗГ | ПГ | +/- | ||||
«Вартекс» | липень 1991 | червень 1995 | 116 | 44 | 34 | 38 | 37.93 % | 153 | 130 | +23 | |
Рієка | 1996 | 1997 | 30 | 13 | 7 | 10 | 43.33 % | 44 | 32 | +23 | |
Ганновер 96 | липень 1999 | лютий 2000 | 34 | 12 | 8 | 14 | 35.24 % | 56 | 56 | 0 | |
Іран | лютий 2002 | вересень 2002 | 14 | 4 | 8 | 2 | 28.50 % | 16 | 12 | +4 | |
Іран (олімп.) | вересень 2002 | жовтень 2002 | 6 | 4 | 2 | 0 | 66.60 % | 16 | 2 | +14 | |
Іран | жовтень 2003 | липень 2006 | 42 | 28 | 7 | 7 | 66.60 % | 101 | 40 | +61 | |
Динамо (Загреб) | листопад 2006 | січень 2008 | 33 | 30 | 2 | 1 | 90.90 % | 84 | 22 | +62 | |
Шаньдун Лунен | квітень 2010 | липень 2011 | 36 | 21 | 10 | 5 | 58.30 % | 67 | 42 | +25 | |
«Аль-Іттіфак» | липень 2011 | квітень 2012 | 42 | 18 | 12 | 12 | 42.85 % | 68 | 52 | +16 | |
«Аль-Вахда» | липень 2012 | квітень 2013 | 34 | 18 | 3 | 13 | 52.94 % | 63 | 49 | +14 | |
Динамо (Загреб) | вересень 2013 | жовтень 2013 | 5 | 2 | 1 | 2 | 40.00 % | 3 | 7 | -4 | |
Персеполіс | квітень 2015 | June 2019 | 175 | 98 | 49 | 28 | 56,00 | 249 | 126 | +123 | |
«Аль-Аглі» | червень 2019 | вересень 2019 | 5 | 2 | 1 | 2 | 40,00 | 7 | 8 | –1 | |
Оман | січень 2020 | досі | 0 | 0 | 0 | 0 | — | 0 | 0 | 0 | |
Разом | 643 | 343 | 150 | 150 | 53.34 | 1,059 | 670 | +389 |
Досягнення
ред.Як помічник головного тренера
ред.- Бронзовий призер чемпіонату світу (1): 1998
- Бронзовий призер Чемпіонату Федерації футболу Західної Азії (1): 2002
Як головний тренер
ред.- Переможець Азійських ігор (1): 2002
- Бронзовий призер Кубку Азії (1): 2004
- Чемпіон Федерації футболу Західної Азії (1): 2004
- Володар Кубка виклику АФК/ОФК (1): 2003
- Чемпіон Хорватії (1): 2006/07
- Володар Кубку Хорватії (1): 2006/07
- Володар Суперкубка Хорватії (1): 2006
- Чемпіон Китаю (1): 2010
- Фіналіст Кубка наслідного принца Саудівської Аравії (1): 2011/12
- Чемпіон Ірану (3): 2016/17, 2017/18, 2018/19
- Володар Кубка Ірану (1): 2018/19
- Володар Суперкубка Ірану (3): 2017, 2018, 2019
Індивідуальні
ред.Примітки
ред.- ↑ Association football lexicon — LZMK, 2004. — С. 718. — ISBN 953-603-684-3
- ↑ а б Iran's former football coach Branko Ivankovic takes over at Shandong. Daily News and Analysis. Reuters. 17 грудня 2009. Архів оригіналу за 5 жовтня 2012. Процитовано 20 травня 2015.
- ↑ а б в Ivanković ponovno izbornik Irana (хорв.) . Index.hr. 1 жовтня 2003. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 20 травня 2015.
- ↑ а б Iran - Group D. World Cup 2006. CBC.ca. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 20 травня 2015.
- ↑ Iran replace Ivankovic with league winner. The Times (Malta). Reuters. 18 червня 2006. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015.
- ↑ Zdravko Mamić izvrijeđao i otjerao Branka Ivankovića! — 24sata. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 30 жовтня 2016.
- ↑ Ivankovic returns as Dinamo Zagreb coach. ESPN Soccernet. 21 травня 2008. Архів оригіналу за 4 жовтня 2012. Процитовано 20 травня 2015. [Архівовано 2012-10-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Ook Rijsbergen in beeld bij Persepolis (Dutch) . Goal.Com. 12 липня 2009. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 17 липня 2009.
- ↑ croatia's Branko snubs Persepolis offer. Tehran Times. 13 липня 2009. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 20 травня 2015.
- ↑ Branko Ivanković becomes head coach of Saudi Al-Itifaq FC[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Branko Ivanković Sacked From Ettifaq FC And May Join Al Wahda. Kabir News. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015. [Архівовано 2015-05-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Dinamo turn to familiar face of Ivanković — UEFA Europa League — News — UEFA.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2015. Процитовано 30 жовтня 2016.
- ↑ PressTV-Persepolis picks Branko as new coach. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016. [Архівовано 2016-10-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Club, Al-Ahli Saudi (16 вересня 2019). Al-Ahli terminates Ivankovic’s contract. @ALAHLI_FCEN. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 13 серпня 2020. (англ.)
- ↑ Croatian Branko Ivankovic is the new Oman coach. Times of Oman. 19 січня 2020. Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 13 серпня 2020. (англ.)
Посилання
ред.- Бранко Іванкович на сайті transfermarkt.com (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |