Братківці (Стрийський район)

село Братківці
	Церква Преображення Господнього
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Тер. громада	Стрийська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46100230040030045
Основні дані
Засноване	1370 року
Населення	1372 особи
Площа	12,56 км²
Густота населення	109,24 осіб/км²
Поштовий індекс	82465
Телефонний код	+380 3245
Географічні дані
Географічні координати	49°13′13″ пн. ш. 23°50′9″ сх. д. / 49.22028° пн. ш. 23.83583° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	306 м
Водойми	р. Стрий
Місцева влада
Адреса ради	82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м.Стрий
Карта
	Братківці
	Братківці
Мапа
	Братківці у Вікісховищі

Бра́тківці — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1372 осіб. Орган місцевого самоврядування - Стрийська міська рада.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Братківці.

Історія

Перша відома згадка про село датується 1447 роком.

Згідно з ревізією 1692 року селом володіли 10 шляхтичів. Тоді у Братківцях було 42 Кмети, 4 загородники та 2 огородники, а також 3 млини. Кількість осілих дворів була 61^[1].

В 1905 р була заснована молочарська спілка, було 2 млини, тартак, кузня та крамниця.

У 1909 році (разом з Слобідкою) проживало 1243 українців, 186 поляків, 14 німців, 105 євреїв.

У 1921 р. (разом з Слобідкою) проживало 1858 українців, а в 1931—2423 українців.

В 1935 р. жило 1580 українців, 670 поляків, 80 євреїв, 46 німців, а 1939 р. — 1680 українців, 10 поляків, 100 латишів, 80 євреїв та 20 німців. У 2008 році проживало в 405 хатах 1338 осіб, з них 329 пенсіонерів.

У 2008 р. у власності селян було 114 корів, 19 коней, 29 кіз, 1672 голови птиці, 52 пасіки, 65 легкових та 14 вантажних автомашин.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461439, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

зареєстровано 1044 виборці, явка 67,82%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 26,13%, за «Європейську Солідарність» — 24,44%, за партію «Голос» — 16,81%.^[2] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 29,42%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 14,43%, за Олега Канівя (Громадянська позиція) — 11,88%^[3].

Освіта

Першу 1-класну школу відкрито в 1909 р., де навчалось 184 учні. В 1935 р школу розширено до 4-класної, у якій навчалось 194 учні. В 2008 р. школа І-ІІІ ступенів обслуговується 8 технічними працівниками, а 22 вчителі навчають 162 учні.

Культура

Першу читальню «Просвіти» відкрито в 1930 р. в хаті господаря Сунака. У 1991 р. соруджено Народний Дім з бібліотекою.

Релігія

Перші письмові згадки про церкву Преображення Господнього (Спаса) відповідно до податкових реєстрів належать до 1507 і 1515 рр. В 1725 р. споруджено на бабинці наступну дерев'яну церкву, а в 1847 р. споруджено дерев'яну дзвіницю. В 1878 р. через ветхість церкву розібрали. В 1879 р. під керівництвом майстра Музики на її місці споруджено третю з відомих дерев'яну церкву Преображення Господнього. В 1905 маляр Сенюта розписав церкву, а невдалі розписи усунуто в 1934 р. З 1960 до 1986 р. церква була закрита. Церква є пам'яткою сакральної архітектури місцевого значення.

Пам'ятники

«Соборна Україна», скульптор Олег Лесюк^[4];

Постаті

Пастущин Василь Юрійович (17.04.1889-06.01.1958) український етнолог, історик та мовознавець.^[5]
Войтанівський Василь (1894—1945) — український громадський та політичний діяч, організатор та голова Товариства «Просвіта» у Загребі, тереновий провідник ОУН в Королівстві Югославія, учасник II Великого Збору ОУН у Римі (26.08.1939).

Примітки

↑ Пірко В. О. Галицьке село наприкінці XVII — в першій половині XVIII ст. (історико-економічний нарис за матеріалами Перемишльської землі) / Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ. — Донецьк, 2006. — С. 130
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 3 травня 2021. [Архівовано 2021-04-22 у Wayback Machine.]
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 3 травня 2021. [Архівовано 2021-04-25 у Wayback Machine.]
↑ Мойсеїв Н. Олег Лесюк. Торонто // Альманах 96/96. Львівська академія мистецтв. — Львів, 1997. — С. 43.
↑ Життєвий і науковий шлях етнолога, історика та мовознавця Василя Пастущина (1889–1958) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2022. Процитовано 30 травня 2022.

Див. також

Братківці (гміна)

Джерела

Роман Пастух. Стрийщина крізь віки. Енциклопедична книга-альбом. — Дрогобич: Коло, 2001. — С. 19-20. — ISBN 978-966-2405-49-1.

Посилання

Погода в селі Братківці [Архівовано 31 жовтня 2007 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Пірко В. О. Галицьке село наприкінці XVII — в першій половині XVIII ст. (історико-економічний нарис за матеріалами Перемишльської землі) / Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ. — Донецьк, 2006. — С. 130

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№126,_Львівська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-2] Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 3 травня 2021. [Архівовано 2021-04-22 у Wayback Machine.]

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№126,_Львівська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-3] Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 3 травня 2021. [Архівовано 2021-04-25 у Wayback Machine.]

[Мойсеїв-4] Мойсеїв Н. Олег Лесюк. Торонто // Альманах 96/96. Львівська академія мистецтв. — Львів, 1997. — С. 43.

[5] Життєвий і науковий шлях етнолога, історика та мовознавця Василя Пастущина (1889–1958) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2022. Процитовано 30 травня 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]