Бремсебруський мир
Бремсебруський мир — мирний договір між Королівством Данії і Норвегії і Швецією, підписаний 13 серпня 1645 року у шведському селі Бремсебру. Підписання угоди завершило Дансько-шведську війну, що тривала з 1643 року і була частиною великої Тридцятирічної війни. Мирні переговори тривали з лютого того ж року.
| Бремсебруський мирний договір | |
|---|---|
 Коричневий колір — Данія-Норвегія, зелений — Швеція, жовтий — Провінції Ємтланд, Гер'єдален, Ідре і Серна і острови Готланд й Сааремаа у Балтійському морі, які відійшли Швеції; червоний — провінція Галланд, передана Швеції на 30 років) | |
| Тип | двостороння угода |
| Підписано | 13 серпня 1645 року |
| Місце | Бремсебру, Швеція |
| Сторони | |
Місце підписання
ред.Східний кордон між тодішньою данською провінцією Блекінге і шведською провінцією Смоланд був сформований невеликою річкою Бремсебек. Посеред цієї річки є острів, з'єднаний мостами з данським і шведським берегами. Камінь на цьому острові мав слугувати знаком, що позначає точний кордон між двома країнами. Посли зустрілися біля цього каменя, щоб обмінятися вітаннями та, по завершенню переговорів, підписаними документами.[1] Данська делегація перебувала у селищі Крістіанопель, тоді як шведська — у Седерокрі.[2]
Делегації сторін
ред.Високопоставленим представником Швеції був лорд Високий канцлер Аксель Оксеншерна. Його супроводжував, серед інших, Юган Шютте, який загинув під час переговорів і був заміщений Туре Спарре.[2]
Корфіц Ульфельд та канцлер Крістен Томенес Сехестес були головними перемовниками данської делегації.[2]
Французький дипломат Гаспар Койнет де ля Тюїльєрі був головним посередником, а спостерігачами були представники Любецької унії, Португалії, Штральзунда і Мекленбурга.[2]
Результати
ред.Воєнна сила Швеції в кінцевому підсумку змусила Королівство Данії і Норвегії пристати на вимоги шведської сторони.
- Данія-Норвегія віддала Швеції провінції Ємтланд, Гер'єдален, Ідре і Серна, а також острови Готланд й Сааремаа у Балтійському морі.
- Спадкоємець данського престолу Принц Фредерік, адміністратор Ферденського принц-єпископства (1634-1645) і Бременського принц-архієпископства (1635-1645), мав піти з посади голови цих територій, оскільки вони були зайняті Швецією.
- Шведські кораблі, які проходили через протоку Зунд, звільнялися від сплати мита.
- Провінція Галланд переходила під контроль Швеції на 30 років як гарантія домовленостей.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Englund, Peter (2003). Ofredsår (Swedish) . Stockholm: Atlantis. с. 368 and 394. ISBN 91-7486-349-5.
- ↑ а б в г Eriksson, Bo (2007). Lützen 1632 (Swedish) . Stockholm: Norstedts Pocket. с. 32—33. ISBN 978-91-7263-790-0.