Вікіпедія

Брухзаль (станція)

49°07′26″ пн. ш. 8°35′24″ сх. д. / 49.1239° пн. ш. 8.58992° сх. д. / 49.1239; 8.58992

Брухзаль
Транспортна мережа Міська електричка регіону Рейн-Неккар і Штадтбан Карлсруе Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Країна  Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Брухзаль Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий пояс CET і CEST Редагувати інформацію у Вікіданих
Оператор DB Station&Serviced Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата офіційного відкриття 10 квітня 1843 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сусідня станція Bruchsal Gewerbliches Bildungszentrumd[1], Ubstadt-Weiherd[1], Bruchsal Sportzentrumd[1], Bruchsal Gewerbliches Bildungszentrumd[1], Bruchsal Schlossgartend[1], Bruchsal Gewerbliches Bildungszentrumd[1] і Bruchsal Schlossgartend[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Обслуговується маршрутом Intercity-Express, S33d[1], S3d[1], S4d[1], S 31d[1] і S 32d[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Залізнична лінія Залізниця Мангайм — Карлсруе — Базель Редагувати інформацію у Вікіданих
Тарифна зона KVV fare zone 246d[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Кількість колій обслуговування 8 Редагувати інформацію у Вікіданих
Категорія станції category 2 railway stationd Редагувати інформацію у Вікіданих
Стан використання використовується[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Офіційний сайт Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Брухзаль у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Поїзд Брухрейнської залізниці в Брухзалі
S3 S-Bahn Рейн-Неккар на станції Брухзаль
S32 Karlsruhe Stadtbahn у Брухзалі
Вантажний поїзд на станції Брухзаль

Станція Брухзаль (нім. Bahnhof Bruchsal) — вузлова залізнична станція в місті Брухзаль, Баден-Вюртемберг, Німеччина.

Історія

ред.

Початкова станція в Брухзалі була відкрита 10 квітня 1843 року у складі дистанції Карлсруе — Гейдельберг старої Баденської магістралі, яка зрештою сполучила Мангайм через Гайдельберг, Карлсруе, Баден-Баден і Фрайбург із Базелем і спочатку побудована з шириною колії 1600 мм (5 футів 3 дюйми). Перша залізнична станція Брухзаль-Баденський мала три колії на спочатку одноколійній лінії, поворотну платформу, невелике депо для розміщення локомотива, який міг залишитися тут на ніч, і систему попереднього підігріву з резервуаром для води для паровозів. [3]

За кілька років побудовано другу колію. Станція набула більшого значення з відкриттям 1 жовтня 1853 року Вюртемберзької західної залізниці[en], яка сполучила Штутгарт і Брухзаль. Західна залізниця мала стандартну колію і власну станцію Брухзаль-Вюртемберзький з двома платформами, яка була розташована на схід від станції стороні початкової станції Брухзаль-Баденський. На південь від станції було побудовано локомотивне депо і товарний склад Вюртемберзької залізниці.

Оскільки широка колія Бадена була несумісною з сусідніми країнами, держава була стурбована втратою прибуткового транзитного сполучення. Тому в 1854 році баденські лінії були перешиті на 1435 мм стандартної колії всього за чотири місяці, після чого колії двох станцій Брухзаля було з’єднано.

Коли 23 листопада 1874 року між Брухзалем і Райнсгаймом було відкрито Брухрайнбан[en], а 15 травня 1877 року його продовжено до Гермерсгайма, розвиток Брухзаля як залізничного вузла було завершено. Міжміські послуги спочатку діяли в усіх напрямках: рух з півночі на південь від Гайдельберга через Карлсруе та Фрайбург до Базеля і далі на південь і схід на захід, рух із Мюнхена через Штутгарт, продовження руху до Саарбрюккена через Гермерсгайм, Ландау та Цвайбрюккен. У 1879 році Баденська державна залізниця за контрактом взяла на себе експлуатацію дистанції Брухзаль — Бреттен Західної залізниці.

ХХ століття

ред.

5 березня 1896 року було відкрито приватну залізницю, яка починалася за 4.5 км в Убштадті і розгалужувалася на дві гілки до Менцінгена (Крайхтальбан[en]) і Оденгайма (Кацбахбан[en]). Остання продовжена до Гілсбаха 3 вересня 1900 року. Залізницею спочатку керувала Баденська місцева залізнична компанія (Badischen Lokal Eisenbahn Aktiengesellschaft, BLEAG). У 1932 році компанія перейшла під управління Німецької залізничної компанії (Deutsche Eisenbahn-Betriebsgesellschaft, DEBG), оскільки BLEAG змушений оголосити про банкрутство під час Великої депресії.

У 1890-1914 рр. станцію Брухзаль капітально реконструйовано. Після завершення будівництва нового вокзалу 15 травня 1900 року старий вокзал Брухзаль-Вюртемберзький демонтовано, на відміну від інших будівель.

Станція була зруйнована під час Другої світової війни, а після війни збудована нова. Як і по всій Німеччині, рух зі сходу на захід зменшився, і міжміські пасажирські перевезення між Брухзалем і Саарбрюккеном більше не діяли. Цим маршрутом курсували лише вантажні поїзди далекого прямування.

У 1950-х роках було електрифіковано Райнтальбан, Західну залізницю та дистанцію Брухзаль — Грабен-Нойдорф Брухрайнбану. Рух на дистанціях до Менцінгена та Гільсбаха значно зменшився у післявоєнний період, так що 1 жовтня 1960 року дистанцію Тіфенбах — Гільсбах було закрито для пасажирських перевезень через відсутність попиту. У 1963 році державна Південно-Західна німецька транспортна компанія (Südwestdeutsche Verkehrs-Aktiengesellschaft, SWEG) взяла на себе обслуговування залізниці. У той же час паровози на лінії поступово замінювались тепловозами. 31 січня 1975 року дистанцію Оденгайм-Ост — Тіфенбах було закрито, а 1 червня 1986 року — дистанцію Оденгайм — Оденгайм-Ост.

Сьогодення

ред.

Під час будівництва високошвидкісної залізниці Мангайм — Штутгарт наприкінці 1980-х років було збудовано сполучення над Райнтальбаном на північ від Брухзаля, що дозволило курсувати поїздам далекого сполучення за маршрутом Карлсруе — Брухзаль — Штутгарт. Кілька нещодавно створених маршрутів Interregio (IR) курсували цим маршрутом від Карлсруе через Брухзаль, Штутгарт, Аален і Нюрнберг до Дрездена; пізніше ці потяги курсували лише до Нюрнберга.

Оскільки лінії до Менцингена та Оденгайма опинилися під загрозою закриття, транспортна компанія Albtal-Verkehrs-Gesellschaft оголосила в 1994 році, що вона візьме лінії від SWEG під свою оруду і модернізує їх для роботи у складі Karlsruhe Stadtbahn. У тому ж році відкрито лінії штадтбану S3 (Карлсруе — Брухзаль) і S9 (Брухзаль — Бреттен). У вересні 1996 року лінію S3 було продовжено на Крайхтальбан до Менцингена. Через два роки Кацбахбан інтегровано як лінія S31 мережі штадтбану. Обидві залізниці електрифіковані. Щодня на станції зупиняється рейс Intercity-Express 31 (з Кіля через Рур). Кожні дві години курсують міжміські рейси до Гамбурга та Мюнхена.

Станція має 5 наскрізних платформних колій (1–5), три тупикові платформні колії (6–8) і три наскрізні без платформ для вантажних поїздів. Колії 1–3 мають дві секції (пронумеровані «a» або «b») з різною висотою платформи, щоб обслуговувати рівень дверей як потягів штадтбану, так і нижчих поїздів, таких як Deutsche Bahn , що виконує міжміські рейси. Колія 1b зазвичай обслуговується лініями штадтбану S31/S32 переважно до Карлсруе, але потяги до Менцингену та Оденгайму також іноді зупиняються там, але зазвичай зупиняються на колії 3. Колія 1a використовується дуже рідко. Regional-Express до Штутгарта зупиняються на колії 2b, а поїзди S4 S-Bahn Рейн-Неккар також зупиняються там під час півгодинної стоянки в Брухзалі. Колія 3 є платформою для магістральних сполучень до Гайдельберга та високошвидкісної залізниці Мангайм — Штутгарт. Колія 4 — платформа у зворотному напрямку до Карлсруе. Однак потяги Regional-Express до Гайдельберга також зупиняються тут, оскільки схема колії не дозволяє їм використовувати колію 3. Колія 5 використовується лише погодинним сполученням S33 до Гермерсгайма. Платформа 6, що виходить на південь, обслуговує лінію штадтбану S9 до/з Мюлаккера та Бреттена. Колія 7 і 8 обслуговують трафік північного напрямку. Колія 7 використовується лише для поїздів штадтбану до Менцингену та Оденгайму. Колія 8 майже виключно використовується для зберігання поїздів.

Операції

ред.

Далеке прямування

ред.
Лінія Маршрут Інтервал
ICE 26 (Остзебад-Бінц – Штральзунд}) – Гамбург – Ганновер – Кассель-Вільгельмсхгее – Гіссен – Франкфурт-на-Майні – Гайдельберг – Брухзаль – Карлсруе Кожні дві години
ICE 42 Дортмунд – Кельн – Кобленц – Франкфурт-на-Майні – Мангайм – Брухзаль – Штутгарт – Ульм – Аугсбург – Мюнхен Одна послуга на день
ICE 60 (Базель SBB — Фрайбург – Оффенбург –) Карлсруе – Брухзаль – Штутгарт – Аугсбург – Мюнхен Кожні дві години

Регіональні

ред.
Лінія Маршрут Інтервал
RE 17b Гайдельберг – Брухзаль – Мюлаккер – Файгінген-ан-дер-Енц – Бітіггайм-Біссінген – Штутгарт Кожні 120 хв
RE 73 Гайдельберг – Брухзаль – Карлсруе Кожні 60 хв
MEX 17c Брухзаль – Гельмсгайм – Бреттен – Маульбронн-Вест – Мюлаккер Кожні 60 хвилин до Штутгарта, кожні 30 хвилин до Бреттена в годину пік
S3 Гермерсгайм – Шпаєр – Людвігсгафен-на-Рейні – Мангайм – Гайдельберг – Віслох-Вальдорф – Брухзаль – Карлсруе Кожні 30/60 хв
S 31 (Ойтінген-ім-Гой –) Фройденштадт – Байерсбронн – Форбах – Раштат – Муггенштурм – Карлсруе – Брухзаль – Оденгайм Кожні 60 хвилин, пн-пт у другій половині дня разом із S 32 до Убштадт-Ост кожні 20 хвилин
S 32 Ахерн – Баден-Баден – Раштат – Муггенштурм – Карлсруе – Брухзаль – Менцинген (Баден) Кожні 60 хвилин, пн-пт у другій половині дня разом із S 31 до Убштадт-Ост кожні 20 хвилин
S 33 Гермерсгайм – Грабен-Нойдорф – Філіппсбург – Брухзаль Кожні 60 хв
S 4 Гермерсгайм – Шпаєр – Людвігсгафен (Рейн) – Мангайм – Гайдельберг – Віслох-Вальдорф – Брухзаль Кожні 60 хвилин (ранок/вечір)

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н Liniennetzplan, Network Map — KVV, 2023.
  2. ↑ Haltestellenverzeichnis — KVV, 2022. — S. 11.
  3. ↑ Greder: Bruchsal und die Eisenbahn. Bruchsal 1983, S. 20

Посилання

ред.
  • Bruchsal station track plan (PDF: 245,96 kB) (German) . Deutsche Bahn. Процитовано 20 січня 2010.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Брухзаль_(станція)&oldid=44379026