Вікіпедія

БудКАД

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

БудКАД (BudCAD) — це українська 2D і 3D САПР створена Державним науково-дослідним інститутом автоматизованих систем у будівництві (ДНДІАСБ) як бюджетна вітчизняна альтернатива AutoCAD.[1]

БудКАД
ТипСАПР
РозробникДНДІАСБ
Перший випуск21 грудня 2009
Стабільний випуск2013 (25 вересня 2013; 11 років тому (2013-09-25))
Операційна системаWindows
Мова програмуванняC++, Lisp
Рушій(ї)IntelliCAD, ODA
Доступні мовиукраїнська, російська, англійська
Українська моватак
Стан розробкиактивний
Ліцензіявласницька
Вебсайтasdev.com.ua/dndiasb/pz/budcad.html

Історія

ред.

У березні 2009 року загальними зборами Асоціації "Українське об'єднання проектних організацій" було ухвалено рішення про створення вітчизняної бюджетної системи автоматизованого проектування об’єктів будівництва (САПР) БудКАД. Розробку доручено ДНДІАСБ.[1]

Для скорочення термінів і вартості розробки ДНДІАСБ вступив до міжнародного консорціуму IntelliCAD Technology Consortium.[2]

12 серпня 2009 року було отримано свідоцтво авторського права твір комп'ютерна програма "Система автоматизованого проектування об'єктів будівництва "БудКАД".[3][4]

Розробкою програми керував Ігор Ярославович Сапужак[5], син Ярослава Станіславовича Сапужака.

23 березня 2010 року науково-технічна рада Міністерства регіонального розвитку та будівництва України ухвалила рішення “схвалити створену вітчизняну САПР БудКАД” та “рекомендувати підприємствам, установам, організаціям та навчальним закладам будівельного комплексу розглянути новостворену САПР БудКАД (BudCad) з метою подальшого використання в роботі”.[6][7]

Станом на початок 2022 року БудКАД активно впроваджувався у професійно-технічну освіту в Україні.[8][9]

8 лютого 2022 року було представлено електронну версію підручника з креслення у 2-х частинах.[10]

Особливості

ред.
  • Формати файлів DWG і DXF використовуються як основний «робочий» формат файлів.
  • Підтримка VBA та AutoLISP/LISP скриптів з допомогою модуля БудКАД LISP.
  • Багатофункціональний віконний компонент — провідник БудКАД Explorer.
  • Редагування кількох документів одночасно в режимі багатовіконності.
  • Редагування властивостей об'єктів у кількох відкритих документах одночасно з допомогою єдиної панелі.
  • Вбудований інженерний калькулятор.
  • Експорт у інші формати: PDF, DWF, 3D DWF.

Історія версій БудКАД

ред.
Офіційна назва Версія Реліз Дата випуску Примітки
BudCAD 0.6 0.6 1 літо 2009[1] Містить базову російськомовну платформу IntelliCAD.
БудКАД SE 1.0 SE 1.0 2 21 грудня 2009[11][12]
БудКАД SE 1.1 SE 1.1 3 17 лютого 2010
БудКАД SE 1.2 SE 1.2 4 11 березня 2010
БудКАД SE 1.3 SE 1.3 5 12 квітня 2010
БудКАД SE 1.4 SE 1.4 6 16 червня 2010
БудКАД 1.5 1.5 7 15 липня 2010
БудКАД 1.4.1 1.4.1 8 28 липня 2010 Оновлення для БудКАД SE 1.4.
БудКАД 1.5.1 1.5.1 9 28 липня 2010 Оновлення для БудКАД 1.5.
БудКАД 1.5.2 1.5.2 10 20 вересня 2010
БудКАД 1.5.2 Для навчальних закладів 1.5.2 11 12 січня 2011 Надається безкоштовна версія, якщо викладання здійснюють фахівці, що пройшли навчання в ДНДІАСБ.[13]
БудКАД 1.5.3 1.5.3 12 18 січня 2011
БудКАД 1.5.5 1.5.5 13 25 липня 2011
БудКАД 1.6.1 1.6.1 14 16 серпня 2012 Тестова версія.
БудКАД 2013 2013 15 25 вересня 2013 Остання версія.[14]

Доповнення

ред.
BudCAD BonusTools
Версія Дата випуску Примітки
3.0.1 1 липня 2010[16]
3.0.2 20 серпня 2010
3.0.3 9 вересня 2010
3.1.0 1 листопада 2010 Для БудКАД 1.5.2 (і новіше)
3.2.0 1 вересня 2011
4.0.0 6 грудня 2011
5.0.0 7 серпня 2012
  • ПКСПС "СССС" — програмний комплекс для зведення проєкту з кошторисом.[17]
ПКСПС "СССС"
Версія Дата випуску Примітки
1.1a вересень 2010
1.1b вересень 2010 Демо-версії доступні для БудКАД і AutoCAD
1.2a вересень 2010
1.2b вересень 2010

Цікаві факти

ред.
  • Євген Іванович Сосновський, розробник BudCAD BonusTools, заступник головного інженера УкрНДПІСК, програміст[18] у сфері САПР[19][20], відомий фотограф[21][22] і фотохудожник[23] родом з Маріуполя.[24][25] У 2022 році два місяці, з 24 лютого по 30 квітня, фотографував життя місцевих мешканців під час облоги Маріуполя, але потім виїхав з міста.[26][21] 4 травня 2022 року Євген опублікував зроблені ним фотографії на своїй сторінці у Facebook, зокрема і світлини свого поранененого 8-річного племінника та кількох сторінок з його щоденника, який хлопчик вів після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну — ці фото поширили українські ЗМІ.[27][28][29][30] 16 травня 2022 року у Медіацентрі Україна за участі Євгена було організовано та проведено брифінг «Маріупольський щоденник»: фотографії як доказ агресії і злочинів росії»[31]; хлопчик же на той момент все ще залишався у Маріуполі.[32][33] 3 червня 2022 року стало відомо про те що хлопчик разом з родиною нарешті виїхали з Маріуполя.[34]

Див. також

ред.

Посилання

ред.

Рекомендована література

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Вітчизняна будівельна САПР "БудКАД". ДП "ДНДІАСБ". 11 вересня 2009. Архів оригіналу за 11 вересня 2009. Процитовано 12 червня 2023. [Архівовано 2009-09-11 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Історія інституту - DNDIASB. www.asdev.com.ua. Процитовано 12 червня 2023.
  3. ↑ Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №29829 Комп'ютерна програма "Система автоматизованого проектування об'єктів будівництва "БудКАД". ДНДІАСБ. 12 серпня 2009. Процитовано 11 червня 2023.
  4. ↑ Створення нової будівельної САПР "БудКАД". ДП "ДНДІАСБ" (укр.). 18 серпня 2009. Архів оригіналу за 12 липня 2011. Процитовано 12 червня 2023. [Архівовано 2011-07-12 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Сапужак Ігор Ярославович. Національна Академія Наук України (укр.). Процитовано 12 червня 2023.
  6. ↑ Про розгляд вітчизняної системи автоматизованого проектування - САПР БудКАД (BudCad). Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). 25 березня 2010. Процитовано 11 червня 2023.
  7. ↑ До уваги керівників підприємств. Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (укр.). 2011-09-. Процитовано 12 червня 2023.
  8. ↑ Василенко, Віктор (10 січня 2022). Профтехосвіта Дніпропетровщини впроваджує автоматизоване проєктування в освітній процес. НМЦ ПТО у Дніпропетровській області (укр.). Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 12 червня 2023. [Архівовано 2022-04-20 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Навчально-практичний семінар "Впровадження системи автоматизованого проєктування "БудКАД" у підготовку кваліфікованих робітників для будівельної галузі". НМЦ ПТО у Полтавській області (укр.). 11 лютого 2022. Процитовано 12 червня 2023.
  10. ↑ Підручник з креслення - DNDIASB. asdev.com.ua. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 червня 2023. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=|deadurl=no (довідка)
  11. ↑ BudCAD. История версий. budcad.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 12 червня 2023. [Архівовано 2016-10-18 у Wayback Machine.]
  12. ↑ История версий БудКАД SE. budcad.com.ua (рос.). 6 серпня 2010. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 12 червня 2023. [Архівовано 2016-06-05 у Wayback Machine.]
  13. ↑ БудКАД для навчальних закладів - DNDIASB. www.asdev.com.ua. 29 серпня 2011. Процитовано 12 червня 2023.
  14. ↑ Остання версія БудКАД - DNDIASB. asdev.com.ua. 27 травня 2015. Процитовано 12 червня 2023.
  15. ↑ Скачать BudCAD Bonus Tools. budcad.com.ua (рос.). 24 червня 2014. Архів оригіналу за 24 червня 2014. Процитовано 12 червня 2023. [Архівовано 2014-06-24 у Wayback Machine.]
  16. ↑ История версий BudCAD BonusTools. efficad.ru (рос.). 22 серпня 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 12 червня 2023. [Архівовано 2017-08-22 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Руднев, Эдуард Александрович. Набор программ для автоматизированного сопровождения строительства ОТ и ДО. rea.dp.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 12 червня 2023. [Архівовано 2013-07-23 у Wayback Machine.]
  18. ↑ ФОП Сосновський Євген Іванович, м. Маріуполь. YouControl (укр.). Процитовано 15 червня 2023.
  19. ↑ Всё о BRICSCAD. mybricscad.blogspot.com. Процитовано 15 червня 2023.
  20. ↑ Авторы :: Евгений Сосновский. isicad.ru (рос.). Архів оригіналу за 5 вересня 2022. Процитовано 15 червня 2023.
  21. ↑ а б Фотограф Євген Сосновський: «Маріуполь для мене – це суцільний меморіал». НСЖУ (укр.). 21 березня 2023. Процитовано 15 червня 2023.
  22. ↑ Це він опублікував щоденник хлопчика з підвалу, що вразив багатьох українців. Маріупольський фотограф Євген Сосновський @MariupolMan... Нова Польща у Twitter (укр.). 27 травня 2022. Процитовано 15 червня 2023.
  23. ↑ “Я був готовий віддати камеру, лиш би зберегти архіви”, - фотохудожник Євген Сосновський вирвався з Маріуполя. НСЖУ (укр.). 10 травня 2022. Процитовано 15 червня 2023.
  24. ↑ Рацибарська, Юлія (5 червня 2022). «Пітьма, чорно, я думав, що це все». Історія фотографа, який два місяці прожив у блокадному Маріуполі. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 червня 2023.
  25. ↑ Евгений Сосновский. Нова Польща (рос.). Процитовано 15 червня 2023.
  26. ↑ Фотограф Євген Сосновський розповів, як вів зйомки оточеного Маріуполя. Детектор медіа (укр.). 5 червня 2022. Процитовано 15 червня 2023.
  27. ↑ «У мене померло дві собаки, дідусь і бабуся Галя». Фотограф опублікував щоденник 8-річної дитини з Маріуполя. НВ (укр.). Процитовано 15 червня 2023.
  28. ↑ “Померла бабуся, дві собаки та улюблене місто”: в мережі опублікували щоденник 8-річного хлопчика з Маріуполя. Українська правда. Життя (укр.). 4 травня 2022. Процитовано 15 червня 2023.
  29. ↑ «Маріупольський щоденник» Євгена Сосновського. Фото зроблені протягом 62 днів з початку вторгнення. Громадське радіо (укр.). 26 травня 2022. Процитовано 15 червня 2023.
  30. ↑ Кравченко, Олександр (26 травня 2022). Фотограф Євген Сосновський показав життя маріупольців під час бойових дій в місті (фото). LB.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2023.
  31. ↑ «Маріупольський щоденник»: фотографії як доказ агресії і злочинів росії. Укрінформ (укр.). 16 травня 2022. Процитовано 15 червня 2023.
  32. ↑ Поранений 8-річний хлочик, який написав «Маріупольський щоденник», досі у заблокованому місті. Укрінформ (укр.). 16 травня 2022. Процитовано 15 червня 2023.
  33. ↑ Сосновський, Євген (26 травня 2022). «Я вийшов у двір і побачив, що всі будинки навколо спалені». Історія фотографа з Маріуполя. Нова Польща (ua) . Процитовано 15 червня 2023.
  34. ↑ Сім’я восьмирічного автора «Маріупольського щоденника» зуміла виїхати з міста. Укрінформ (укр.). 3 червня 2022. Процитовано 15 червня 2023.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/БудКАД