Вікіпедія

Будинок Керета

будівля
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Будинок Керета (повна назва: Ермітаж — Будинок Керета) — арт-інсталяція за проектом архітектора Якуба Щенсного з проектної групи Централя, побудована в 2012 році, недалеко від перетину вулиць Холодної та Залізної у Варшавському районі Воля. Заклад було відкрито 20 жовтня 2012 року[1]. Він розташований у 152-сантиметровій щілині між післявоєнним житловим будинком за адресою вул. Хлодна, 22 та довоєнний житловий будинок за адресою вул. Залізна, 74. Інсталяція має три рівні всередині і запроектована як житловий будинок.

Будинок Керета
52°14′16″ пн. ш. 20°59′21″ сх. д. / 52.237703° пн. ш. 20.989075° сх. д. / 52.237703; 20.989075
КраїнаПольща
РозташуванняВаршава
АрхітекторЯків Щенсний
Дата початку спорудження2012
Дата закінчення спорудження2012
Стильпостмодерна архітектура Редагувати інформацію у Вікіданих
Поверхів2 Редагувати інформацію у Вікіданих
Призначенняарт-інсталяція
Будинок Керета. Карта розташування: Польща
Будинок Керета
Будинок Керета
Будинок Керета (Польща)
Мапа
kerethouse.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Будинок Керета у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Інвестором є Польський Фонд Сучасного Мистецтва, генеральним підрядником є Авбуд. Інсталяція була розроблена як студія ізраїльського письменника Етгара Керета і призначена для місця культурних заходів.

Повідомлення

ред.

Мінімальний розмір квартири, згідно з деякими інтерпретаціями, має асоціюватися зі стислістю розповідей митця, які цінуються в'язнями та читаються під час переходу з камери у ванну[1].

Розташування біля мосту, що з'єднує дві частини Варшавського гетто під час німецької окупації, частково пов'язане з долею родини Керетів, яка походить з Варшави та яка була ув'язнена в гетто під час Другої світової війни[1]. Батько Керета під час окупації багато місяців ховався в настільки тісному приміщенні, що неможливо було ані встати, ані полежати, тільки сидіти. Коли його звільнили з-під землі, не міг ходити і мав м'язову атрофію.

Будинок також є спробою заповнити просторову порожнечу, що виникла внаслідок післявоєнного розділення міста через випадкові будівлі[2].

Будинок Керета описується як один із найвужчих у світі[3], але формально це не житловий будинок. Не відповідає польським нормам щодо житла, через що це не постійний об'єкт, і, до речі, не можна в ньому отримати прописки[1].

Опис

ред.

Будинок має засклений дах і форму, схожу на прямокутний трикутник. Конструкція інсталяції - сталевий каркас. Фасад виконаний з полікарбонату, а передня стіна захищена сталевою сіткою. Стіни з шаруватого відливу захищають від втрат тепла, забезпечуючи вогнестійкість[2]. Будинок опалюється елекрикою. У його найширшій точці ширина становить 122 см, а в найвужчій 70 см[4].

Вхід до будинку Керета знаходиться з подвір'я. У вітальню можна потрапити через стулку у підлозі, через металеві сходи[2]. У вітальні є стіл з двома сидіннями і мішок, наповнений кульками, який виконує роль дивана. На кухні є однокамерна мийка та керамічна плита для двох горщиків. Ванна кімната - душова кабіна з туалетом.

До спальні заходиться по драбині. Знаходиться там ліжко, робочий стіл та крісло[2].

Інсталяція доступна до платного відвідування у вибрані вихідні[2].

Жителі

ред.

Першим мешканцем будинку був Едгар Керет. Проект передбачає, що наступними орендарями будуть художники, обрані журі на чолі з ним[1].

У травні 2015 року Керет приїхав до Варшави та відвідав будинок усією родиною. Вмістились там: Етгар Керет з матір'ю Орною Керет (вцілілою з гетто) та дружиною Широю Геффен, сином Левом та братом Німродом. Помістився там також друг Керета - Сармен Бегларіан[5].

До 2018 року в будинку Керета мешкало понад 40 митців із різних країн[2].

Галерея

ред.
  •  
    Будинки по вул. Залізній, 74 (зліва) та вул. Холодній, 22 (праворуч), між якими знаходиться будинок Керета
  •  
    Щілина між будівлями перед монтажем інсталяції
  •  
    Вхід до будинку Керета
  •  
    Металеві сходи до вітальні
  •  
    Вітальня (внизу) та спальня (на верху)
  •  
    Кухня
  •  
    Ванна
  •  
    Спальня із робочим столом

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д Dom, który ściska (пол.). 7617 (245). Agora. 19 жовтня 2012: 27. Архів оригіналу за 28 грудня 2013. Процитовано 18 квітня 2020.
  2. ↑ а б в г д е Skarby Warszawy pod szczególnym nadzorem. 2 lipca 2018: 6.
  3. ↑ Check Out The Skinniest House In The World (англ.). Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 18 квітня 2020.
  4. ↑ Dni Otwarte Domu Kereta – Fundacja Polskiej Sztuki Nowoczesnej (pl-PL) , архів оригіналу за 30 грудня 2019, процитовано 18 квітня 2020
  5. ↑ Najwęższy dom pomieścił Kereta z rodziną. 1 czerwca 2015: 5.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Будинок_Керета