Буйвід Іван Фридрихович

Іван Фридрихович Буйвід (1864–1937) — російський, український та латвійський військовий діяч, генерал-майор. Герой Першої світової війни, учасник Визвольних змагань в Україні як генерал Української держави (1918), пізніше у лавах Добровольчої армії та Збройних сил Латвії.

Буйвід Іван Фридрихович
Народився	8 вересня 1864(1864-09-08)  Alkiškiaid, Акмянський район, Литва
Помер	2 квітня 1937(1937-04-02) (72 роки)  Юрмала, Латвія
Поховання	Лісовий цвинтар
Країна	Латвія
Діяльність	офіцер
Учасник	Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Військове звання	генерал
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився у с. Алкішкяй поблизу Шяуляй (нині Литва, тоді територія Російської імперії).

На службу вступив в 1885 році після отримання домашньої освіти. У 1891 році після закінчення Віленського військового училища проведений у підпоручики і випущений в Новоторзький 114-й піхотний полк. У 1895 році отримав звання поручика.

У 1900 році після закінчення Миколаївської академії Генерального штабу по I розряду проведений в штабс-капітани, в 1903 році в капітани, в 1906 році в капітани гвардії з перейменуванням в підполковники. У 1910 році отримав звання полковника, штаб-офіцер Рівненського 166-го піхотного полку.

З 1914 року учасник Першої світової війни, командир Архангелогородського 17-го піхотного полку. З 1916 року командувач бригадою 131-ї піхотної дивізії. З 1917 року генерал-майор — командувач бригадою і командир 15-ї Сибірської стрілецької дивізії.

Після Жовтневого перевороту, з 1918 року служив в Армії Української Держави — командир 1-го Особливого полку. З 1919 року учасник Білого руху в складі ЗСПР. З 1920 року в еміграції в Латвії. З 1924 по 1925 роки начальник штабу Латвійської армії.

Нагороди

• Орден Святого Станіслава 3-го ступеня (ВП 1901)
• Орден Святої Анни 3-го ступеня (ВП 1905)
• Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (ВП 1910)
• Орден Святої Анни 2-го ступеня (ВП 08.04.1914)
• Орден Святого Володимира 4-го ступеня (ВП 22.04.1915)
• Орден Святого Володимира 3-го ступеня з мечами (ВП 19.04.1916)
• Георгіївська зброя (ВП 13.10.1916)
• Орден Святого Георгія 4-го ступеня (ВП 27.01.1917)

Література

• Шабанов В. М. Военный орден Святого Великомученика и Победоносца Георгия. Именные списки 1769—1920. (Биобиблиографический справочник). — М.: Русскій міръ, 2004. — 922 с. — 3000 экз. — ISBN 5-89577-059-2.
• Волков С. В. Генералитет Российской империи: Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра I до Николая II: в 2 томах. — М.: Центрполиграф, 2009. — Т. 1: А—К. — С. 690. — ISBN 978-5-227-02054-3.
• Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. М., 2003 г.
• Список полковникам по старшинству. Составлен по 1-е марта 1916 года. — СПб. : Военная типография, 1916 г.
• ВП по военному ведомству//Русский инвалид/Разведчик на 1914—1917 гг.
• РГВИА: Ф.400. Оп.12. Д.27362. Л.93-104 (1916 г.)

Посилання

• Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави? [Архівовано 4 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Буйвід Іван Фридрихович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні. {{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в |publisher= на позиції 1 (довідка)

• Буйвид, Иван Фридрихович [Архівовано 5 липня 2020 у Wayback Machine.]. // Георгиевские кавалеры Великой войны