Буки (Житомирський район)

село в Україні, в Тетерівській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області

Буки́ — село в Україні, у Тетерівській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 477 осіб (2001). У 1923—2015 роках — адміністративний центр колишньої Буківської сільської ради.

село Буки
Сільський краєвид
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Тетерівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040530020052548 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка с. Буки 
Основні дані
Засноване XVIII ст.
Населення 477 (2001)
Площа 1,762 км²
Густота населення 270,72 осіб/км²
Поштовий індекс 12423
Географічні дані
Географічні координати 50°11′47″ пн. ш. 28°19′30″ сх. д. / 50.19639° пн. ш. 28.32500° сх. д. / 50.19639; 28.32500
Середня висота
над рівнем моря
209 м
Водойми р. Тетерів
Найближча залізнична станція Житомир
Відстань до
залізничної станції
24 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Шевченка, 25-А, с. Тетерівка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12420
Карта
Буки. Карта розташування: Україна
Буки
Буки
Буки. Карта розташування: Житомирська область
Буки
Буки
Мапа
Мапа

Загальна інформація

ред.

Розташоване на лівому березі річки Тетерів, за 24 км від обласного і районного центру, м. Житомир та залізничної станції Житомир[1].

Назва походить від забутого значення слова «бук» — водяна піна, бурління річкового порога. Цей поріг річки Тетерів затоплений водосховищем[2].

Населення

ред.

У 1795 році в селі проживало 230 жителів та було 32 двори[3], наприкінці 19 століття кількість населення становила 688 осіб, дворів — 128[4].

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 710 осіб, з них: православних — 683, чоловіків — 332, жінок — 378[5].

У 1906 році проживало 703 мешканці, дворів — 110[6], у 1911 році — 688 осіб, дворів — 130, у 1923 році — 1 792 особи, дворів — 256[7], у 1941 році — 1 048 осіб, дворів — 204[3].

Станом на 1972 рік кількість населення становила 876 осіб, дворів — 318[1].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 550 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 477 осіб[8].

Історія

ред.

Засноване у XVIII столітті. Біля села виявлено три слов'янські поселення VII—VIII століть[1]. Згадується в люстрації Житомирського замку 1754 року, як село, що перебувало у посесії Іллінського, сплачувало 3 злотих і 4 гроші до замку та 12 злотих і 16 грошів до скарбу[9].

У 1802 році село перейшло від попереднього власника, варшавського банкіра Ф. Кобрута, до дворянина Матвія Лишкевича. З 1830 року ним володів Антон Нікорович, з 1843 року — його сини Віктор-Адам та Ігнатій. У 1853 році придбане графом Броніславом Дзялинським та приєднане до Денишівського маєтку. Після його смерті село успадкувала його дружина Марія та донька Людвіка, у шлюбі Стадницька. У 1887 році було придбане братами Михайлом та Андрієм Дуриліними, у 1898 році частину поміщицьких земель (837 десятин) продали селянам. Того ж року в селі відкрили однокласне сільське училище[3].

Наприкінці 19 століття — село Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, за 19 верст від Житомира[4].

У 1906 році — сільце Троянівської волості (6-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 23 версти, до центру волості, містечка Троянів — 17 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Житомирі[6].

У 1923 році сільце увійшло до складу новоствореної Буківської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Троянівського району Житомирської (згодом — Волинська) округи; адміністративний центр ради[10]. Відстань до районного центру, міст. Троянів, становила 20 верст[7].

Село внесене до переліку населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—33 років[11].

14 лютого 1935 року село, разом із сільською радою, передане до складу Житомирської міської ради Київської області, 14 травня 1939 року — до складу новоствореного Житомирського району Житомирської області[10].

На фронтах німецько-радянської війни воювали 150 мешканців села, 64 з них загинуло, 52 нагороджені орденами та медалями. На їх честь в селі споруджено пам'ятник[1].

В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 1,7 га земель, з них 1,3 га — рілля. Господарство вирощувало переважно зернові культури, льон та картоплю, розвивало м'ясно-молочне тваринництво. І селі були восьмирічна школа, клуб, дві бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок побутових послуг[1].

30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Коростишівського району, 4 січня 1965 року повернуте до складу відновленого Житомирського району[10].

7 серпня 2015 року увійшло до складу новоствореної Тетерівської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області[12].

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:

Мова Кількість Відсоток
українська 465 97.48%
російська 12 2.52%
Усього 477 100%

Відомі люди

ред.
  • Дика Оксана Володимирівна (нар. 1978) — оперна співачка.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д Історія міст і сіл Української РСР. Буки, Житомирський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 13 січня 2023.
  2. Заставський С. Втрачене слово. Дослідження походження назви села Буки. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  3. а б в Костриця М., Кондратюк Р. Історико-географічний словник Житомирщини, Житомир, 2002.
  4. а б 4.) Buki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 271. (пол.)
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 18. Процитовано 13 січня 2023.
  6. а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 січня 2023.
  7. а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 151. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 13 січня 2023.
  8. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 14 січня 2023.
  9. К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 155. Процитовано 13 січня 2023.
  10. а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 215. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 13 січня 2023.
  11. Масштаби Голодомору в Житомирському районі
  12. Буківська сільська рада Житомирська область, Житомирський район. Верховна Рада України. Процитовано 29 серпня 2020.
  13. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

ред.