Бурлюк Алла Леонідівна
А́лла Леоні́дівна Бурлю́к (27 листопада 1935, Переволочна — 5 листопада 1998, Київ) — українська радянська та українська театральна актриса; народна артистка Української РСР з 1979 року.
Бурлюк Алла Леонідівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 27 листопада 1935 Переволочна, Кобеляцький район | |||
Померла | 5 листопада 1998 (62 роки) Київ, Україна | |||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Громадянство | СРСР Україна | |||
Діяльність | акторка | |||
Alma mater | Харківський державний театральний інститут (1957) | |||
Вчителі | Мар'яненко Іван Олександрович | |||
Заклад | Київський театр транспорту, Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр, Донецький національний академічний український музично-драматичний театр і Київський національний академічний Молодий театр | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Біографія
ред.Народилася 27 листопада 1935 року в селі Переволочній Кобеляцького району Полтавської області. 1957 року закінчила Харківський інститут театрального мистецтва, де навчалася на курсі Івана Мар'яненка.
Протягом 1957—1959 років — актриса Київського театру транспорту; у 1959—1960 роках — Донецького обласного російського драматичного театру; у 1962—1979 роках — Донецького українського музично-драматичного театру; у 1979—1997 роках — Київського молодіжного театру (склад першої трупи).
Померла у Києві 5 листопада 1998 року. Похована у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49А, 50°24′59.16″ пн. ш. 30°30′5.75″ сх. д. / 50.4164333° пн. ш. 30.5015972° сх. д.).
Творчий доробок
ред.Актриса виразного драматичного темпераменту. У творенні образу поєднувала психологічну переконливість і ексцентричність, гротеск. Серед ролей:
- Пріся («Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ'яненка).
- Гелена («Варшавська мелодія» Леоніда Зоріна).
- Секлета («За двома зайцями» Михайла Старицького).
- Марина («Марина» Миколи Зарудного).
- Сара, Ольга («Іванов», «Три сестри» Антона Чехова).
- Мезальянсова («Баня» Володимира Маяковського).
- Комісар («Оптимістична трагедія» Всеволода Вишневського).
- Стара («І сказав Б» О. Шипенка).
- Барба («Вій, вітерець!» Райніса).
- Луїза («Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера).
Також вела концертну діяльність.
Література
ред.- В. М. Жежера. Бурлюк Алла Леонідівна // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
- Бурлюк Алла Леонідівна // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1986. — Т. 1 : А — Калібр. — 752 с. — С. 233;
- Бурлюк Алла Леонідівна // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 96 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- О. В. Вдовенко. Бурлюк Алла Леонідівна Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 269. — ISBN 5-88500-027-1;
- Бурлюк Алла Леонідівна // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 92 . — ISBN 5-88500-071-9.;
- О. В. Вдовенко. Бурлюк Алла Леонідівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 623. — ISBN 966-02-2681-0.