Бельсько-Бяла
Бельсько-Бя́ла (пол. Bielsko-Biała, нім. Bielitz-Biala, чеськ. Bílsko-Bělá, сіл. Biylsko-Biołŏ) — місто на півдні Польщі, на річці Бяла. Найбільше місто Бельської агломерації.
Перші згадки про місто Бельсько датовані 1312 роком. У 1951 році міста Бельсько і Бяла Краковська (міський статус з 1723 роки) були об'єднані. При цьому місто Бельсько входило до складу Сілезії, а Бяла — до складу Малопольщі.
Історія
ред.Історія міста до об'єднання в 1951 році
ред.Історія Бельсько-Бяли
ред.
1 січня 1951 року Біла Краківська була об'єднана з Бєльсько в одне місто Бєльско-Біла[20]. У 1952 році було ліквідовано Польський будинок праці, заснований за часів Австрійської Польщі[21]. 25 листопада 1956 року в Бельсько-Бялій почали друкувати тижневик Хроніка Бескидів[pl], які до 1989 року видавалася органом Робітничої об'єднаної партії (PZPR), а з 4 січня 1990 року незалежне періодичне видання. У 1957 році у Бельсько-Бяла було засновано Товариство землевласників[22]. У 1969 році побудувався ляльковий павільйон на місці зруйнованої синагоги напроти театру, а з 1975 року — галерея сучасного мистецтва BWA в якому проводилися фестивалі такі як Тиждень культури Бескидів чи Бельська осінь[23].
Під час польської кризи 1968 року мер міста Мечислав Мочар звинуватив у розпалюванні студентських протестів «сіоністів», і зажадав їхнього вигнання до Ізраїлю. Він наголошував на єврейському походженні головних винуватців протестів у Варшавському університеті. Згідно з його словами, боротьба з сіонізмом не мала нічого спільного з антисемітизмом. У результаті цієї кампанії кількість євреїв у Бельсько-Бялій скоротилася з 456 до 50 осіб, які продовжували асоціювали себе з релігійною громадою[24].
У 1971 році було ліквідовано трамвайні лінії, вирішивши таким чином розширити рух громадського транспорту, що мав базуватися тільки на автобусах. У 1970—1980 роках розпочалося будівництво багатоповерхівок[25].
У 1971 році було створено Завод Малолітражних Автомобілів на підставі угоди між польською компанією «FSO» і «Fiat» для виробництва за ліцензією польської версії «Fiat 126» під маркою «Polski Fiat 126p» на базі невеликого заводу з виробництва мотопомп «Polmo». «Fiat 126p» став найпопулярнішим польським автомобілем та отримав через свою невелику габаритність прізвисько «малюк» (пол. Maluch). З 1972 р по 1983 р підприємство випускало також автомобілі «FSO Syrena», виробництво яких було передано із заводу «FSO» у Варшаві. Для розширення виробництва польських фіатів в 1975 році побудований новий завод в Тихах, а на заводі у Бельсько-Бялій залишилося виробництво двигунів. У 1991 році компанія була приватизована і отримала назву «Fiat Auto Poland»[26][27].
У 1975—1998 роках місто було адміністративним центром Бельського воєводства[25].
Економічна криза після 1989 року позначилися на промислових районах міста. Найбільш постраждала текстильна промисловість, яка майже зникла з Бельсько-Бяли[25]. У 2001 році на базі Бельської філії політехнічного університету в Лодзі відкрилися гуманітарний та політехнічний факультативи[28]. У 2001—2009 роках на місці зруйнованих текстильних заводів «Lenko» та «Finex» було збудовано торгівельно-розважальний центр «Galeria Sfera»[29].
З 1 січня 1999 року після нової адміністративної реформи, Бельсько-Бяла увійшла до складу Сілезького воєводства[25]. У 2018 році на місцевих виборах переміг Ярослав Клімашевський, який нині очолює уряд в Бельсько-Бялій[30].
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][31]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 82307 | 15028 | 57267 | 10012 |
| Жінки | 92227 | 14323 | 54663 | 23241 |
| Разом | 174534 | 29351 | 111930 | 33253 |
Культура
ред.У місті розташована Студія мальованих фільмів, яка випустила мультсеріал «Болек і Льолек».
Економіка
ред.Наприкінці 2021 року в Бельсько-Бялі було зареєстровано 27 799 суб'єктів національної економіки, з яких більшість (96,13%) становили суб'єкти приватного сектора.[32] Більшість фірм (26 619) — це малі підприємства, що наймають до 9 працівників, а лише три фірми мали понад тисячу працівників. Галузева структура фірм у місті виглядала так:
- гуртовий і роздрібна торгівля – 25%
- професійна, наукова і технічна діяльність – 14%
- будівництво – 12%
- промислове виробництво – 10%
- управління нерухомістю – 7%
- охорона здоров'я та соціальна допомога – 7%
- інша діяльність – 7%
- транспорт і складське господарство – 6%
- освіта – 5%
- фінанси та страхування – 4%
- розміщення та харчування – 3%
Рівень безробіття в Бельсько-Бялі наприкінці 2021 року становив 2,2%, що було нижче за середній показник по країні та воєводстві. Коефіцієнт зайнятості становив 458 осіб на 1000 жителів, а середня місячна брутто заробітна плата в місті становила 5789,65 злотих, що відповідає 96,5% середньої брутто зарплати по країні. Найвищі зарплати отримували працівники у секторі інформації та комунікацій (в середньому 7442 злотих брутто).[33] Місто характеризувалося позитивним сальдо наїздів на роботу – 24 302 особи приїжджали на роботу з-за меж гміни, а 4700 мешканців працювали в інших містах. Провідними секторами зайнятості були промисловість і будівництво (42,9%), послуги (21,3%), фінансовий сектор (2,3%) та сільське господарство (0,9%).[34]
Спорт
ред.
У 2022 році в Бельсько-Бялі зареєстровано 71 спортивний клуб та союз, а також 68 учнівських, парафіяльних та інших клубів, що не ведуть господарську діяльність.[35] Найбільш відомі клуби — Подбескідзе Бельсько-Бяла (TSP) та BKS Stal Bielsko-Biała.
BKS Stal, заснований у 1927 році, має чоловічу футбольну команду та титуловану жіночу волейбольну секцію.
Інші відомі клуби — BBTS Bielsko-Biała (чоловічий волейбол) та Rekord Bielsko-Biała (футзал і футбол).
Відомі люди
ред.Уродженці
ред.- Рафал Антонєвський (* 1980) — польський шахіст, гросмейстер.
- Богдан Смолень (1947—2016) — польський комедійний актор
- Еріх Кольбенгаєр (1852-1927) — радник уряду, будівельний радник, архітектор, інженер, директор ц. к. Державної промислової школи у Чернівцях, професор, збирач буковинської селянської вишивки.
Померли
ред.- Зофія Коссак-Щуцька (1889—1968) — польська письменниця.
- Еріх Кольбенгаєр (1852-1927).
Примітки
ред.- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Wolfsburg, Niemcy
- ↑ Grand Rapids, USA
- ↑ Kragujevac, Serbia
- ↑ а б в г Miasta partnerskie — С. 1.
- ↑ а б Miasta partnerskie — С. 2.
- ↑ Żylina, Słowacja
- ↑ Besançon, Francja
- ↑ Acco, Izrael
- ↑ Baia Mare, Rumunia
- ↑ Trzyniec, Czechy
- ↑ Bierdiańsk, Ukraina
- ↑ Frydek-Mistek, Czechy
- ↑ Kirklees, Wielka Brytania
- ↑ Nyíregyháza, Węgry
- ↑ Szolnok, Węgry
- ↑ Ustka, Polska
- ↑ Wiedeń-Donaustadt
- ↑ Dz.U. 1950 nr 58 poz. 531; Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 grudnia 1950 r. w sprawie utworzenia powiatu miejskiego Bielsko-Biała, zmiany granic powiatów: cieszyńskiego, wadowickiego i żywieckiego, zniesienia powiatu bialskiego i utworzenia powiatu oświęcimskiego. (pol.). Kancelaria Sejmu RP, 1950-12-30 [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
- ↑ Historyczne związki Bielska-Białej z Austrią [Архівовано 8 січня 2019 у Wayback Machine.](пол.)
- ↑ Polak J., Przewodnik po Bielsku-Białej, Bielsko-Biała: Towarzystwo Miłośników Ziemi Bielsko-Bialskiej, 2000, ISBN 83-902079-0-7, OCLC 749149604.(пол.)
- ↑ Stanisław Figiel, Marek Motak, Anna Niedźwiedź, Wojciech Nowicki, Wojciech Stańczyk, Agnieszka Warzecha: Beskidy i Gorce. Przewodnik Pascala. Bielsko-Biała: Pascal, 2006, s. 92, seria: Polska w jednym tomie. ISBN 83-7304-838-3.(пол.)
- ↑ Dorota Wiewióra: Kilka uwag o losach społeczności żydowskiej w Bielsku-Białej po 1945 r. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
- ↑ а б в г Urząd Miejski w Bielsku-Białej: Historia Bielska i Białej oraz Bielska-Białej.[недоступне посилання](пол.)[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Енциклопедія автомобілів. Фірми, Моделі, Конструкції. — М: Видавництво За Кермом, 2001.
- ↑ Zdzisław Podbielski: Polski Fiat 126p, czyli Maluch. Warszawa: ZP, 2011, s. 212. ISBN 978-83-61529-93-4.(пол.)
- ↑ Rys historyczny na stronie Urzędu Miasta[недоступне посилання](пол.)[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Rozbudowa Galerii Sfera. [Архівовано 14 лютого 2019 у Wayback Machine.](пол.)
- ↑ Lubomir Zawierucha odwołany. Znamy nazwisko nowego wiceprezydenta [Архівовано 14 лютого 2019 у Wayback Machine.](пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Департамент стратегії та економічного розвитку - мерія міста Більсько-Бяла (PDF).
- ↑ Praca Bielsko-Biała - oferty pracy w Bielsku-Białej. Portal Praca.pl (пол.). Процитовано 6 серпня 2024.
- ↑ Bielsko-Biała (śląskie) » mapy, nieruchomości, GUS, noclegi, szkoły, atrakcje, regon, kody pocztowe, wypadki drogowe, wynagrodzenie, bezrobocie, zarobki, edukacja, tabele, demografia. Polska w liczbach (пол.). Процитовано 6 серпня 2024.
- ↑ Бєльсько-Бяла Міська рада.
Посилання
ред.
- Бєльсько-Бяла // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.