Біа
Біа (грец. Bia — сила) — первісно сила, що, як правило, пов'язана з насильством, тобто тваринна, м'язова.
| Біа | |
|---|---|
 | |
| Божество в | давньогрецька релігія  |
| Покровитель для | насильство |
| Батько | Паллант |
| Мати | Стікс |
| Брати/сестри | Ніке, Кратос і Зелос |
| Персонаж твору | Прометей прикутий |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
У такому значенні це слово вживається в епосі для зображення сили Діомеда й інших. Пізніше слово використовували і в духовній сфері. Персоніфікацію Біа знаходимо в Гесіодовій «Теогонії» у постаті божества, яке належить до передзевсової доби, Біа та її сестра Кратос («сила без насильства») вважаються дітьми річки Стікс, яких Зевс прийняв до почту божеств.
У давньогрецькій літературі персоніфіковані Біа та Кратос виступають у трагедії Есхіла «Прометей закутий».
Література
ред.- Біа // Словник античної міфології / укладачі: І. Я. Козовик, О. Д. Пономарів. — Київ : Наукова думка, 1985. — 236 с.
|
Це незавершена стаття з давньогрецької міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |