Біляївка (Лозівський район)
селище в Лозівському районі Харківської області
Біляївка — селище в Лозівському районі Харківської області. Центр Біляївської селищної громади.
| селище Біляївка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Харківська область | ||||
| Район | Лозівський район | ||||
| Тер. громада | Біляївська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA63100010010069243 | ||||
| Облікова картка | Біляївка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | 1899 | ||||
| Площа | 0,318 км² | ||||
| Населення | 640 | ||||
| Густота | 2012,58 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 64141 | ||||
| Телефонний код | +380 5748 | ||||
| Географічні координати | 49°15′49″ пн. ш. 36°18′25″ сх. д. / 49.26361° пн. ш. 36.30694° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 178 м
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Біляївка | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 64141, Харківська обл., Лозівський р-н, с-ще Біляївка, вул. Соборна, 1 | ||||
| Голова селищної ради | Різник Олександр Іванович | ||||
| Карта | |||||
  Біляївка | |||||
 Біляївка  Біляївка | |||||
| |||||
Географія
ред.Селище Біляївка знаходиться біля залізничної станції Біляївка, примикає до села Петрівка, на відстані 1 км знаходиться село Веселе. Поруч проходить автомобільна дорога Т 2107.
Біляївка знаходиться на вододілі двох великих річок. На північній околиці Біляївки є джерело, води якого течуть в басейн Дніпра. На південній околиці селища знаходиться джерело струмка несучого свої води в басейн Дону.
Історія
ред.- Селище заснували в 1899 році.
- Село Біляївка було маєтком сотника Катеринославського козацького війська Біляєва Івана Семеновича і його рідного брата Олексія — колезького асесора.
- Відповідно до списку населених місць Харківської губернії від 1864 року в Біляївці налічувалося 5 дворів, чоловічого населення 13 осіб, жіночого — 16.
- У 1869 році частина земель маєтку І. С. Бєляєва перейшла під будівництво Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Полустанок, побудований в серпні цього ж року недалеко від його маєтку, назвали — Біляївка. Первісну інфраструктуру полустанку (водогін, переїзд, стрілочні переводи) будували і обслуговували засланці каторжани, привезені з північних районів Російської Імперії. Дотепер вулицю Оренбурзьку, де стояв їх барак, неофіційно називають «Сибірський хутір».
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними [1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 576 | 90.00% |
| російська | 58 | 9.06% |
| білоруська | 4 | 0.63% |
| інші/не вказали | 2 | 0.31% |
| Усього | 640 | 100% |
Економіка
ред.- Будинок колишньої Суданської сільської ради.
- Біляївське ХПП.
- ЗАТ «Лихачівський комбінат хлібопродуктів».
Об'єкти соціальної сфери
ред.- Дитячий садочок.
- Школа.
- Амбулаторія сімейного лікаря.
Посилання
ред.Погода в Біляївці [Архівовано 24 травня 2022 у Wayback Machine.]