Біноміальні коефіцієнти — коефіцієнти в розкладі по степенях (так званий біном Ньютона):
Біноміальний коефіцієнт є узагальненням кількості невпорядкованих виборів, що визначена тільки для невід'ємних цілих чисел, , тобто та
У явному вигляді для :
Тотожність
дозволяє розташувати біноміальні коефіцієнти для невід'ємних , у вигляді трикутника Паскаля, в якому кожне число рівне сумі двох, що стоять на рядок вище:
Трикутна таблиця, запропонована Паскалем в «Трактаті про арифметичний трикутник» (1654), відрізняється від описаної тут поворотом на 45°.
Таблиці для зображення біноміальних коефіцієнтів були відомі й раніше.
всі числа не кратні заданому простому p число можна подати у вигляді , де натуральне число ;
всі числа, крім першого й останнього, кратні даному простому p;
кількість непарних чисел дорівнює степеню двійки, показник якої дорівнює кількості одиниць у двійковому записі числа n;
парних і непарних чисел не може бути порівну;
кількість чисел, не кратних простому p, дорівнює , де числа — розряди p-кового запису числа n; а число де — функція «підлоги» — це довжина даного запису.
Це тотожність виходить обчисленням коефіцієнта при у розкладі з урахуванням тотожності Сума береться за всіма цілими , для яких Для довільних дійсних , число ненульових доданків у сумі буде скінченним.
Мультисекція ряду дає тотожність, що виражає суму біноміальних коефіцієнтів із довільним кроком s і зміщенням t у вигляді скінченної суми з s доданків:
Якщо взяти квадратну матрицю, відрахувавши N елементів по катетах трикутника Паскаля і повернувши матрицю на будь-який з чотирьох кутів, то детермінант цих чотирьох матриць дорівнює ±1 за будь-якого N, причому детермінант матриці з вершиною трикутника у верхньому лівому куті дорівнює 1.
У матриці числа на діагоналі повторюють числа рядків трикутника Паскаля . Її можна розкласти в добуток двох строго діагональних матриць: нижньотрикутної та одержуваної з неї транспонуванням. А саме:
де . Обернена матриця до має вигляд:
Таким чином, матрицю, обернену до , можна розкласти в добуток двох строго діагональних матриць: перша матриця — верхньотрикутна, а друга виходить з першої транспонуванням, що дозволяє дати явний вираз для обернених елементів:
, де i, j, m, n = 0..p.
Елементи оберненої матриці змінюються за зміни її розміру і, на відміну від матриці , недостатньо приписати новий рядок і стовпець. Стовпець j матриці є многочленом степеня j за аргументом i, отже, перші p стовпців утворюють повний базис у просторі векторів довжини p+1, чиї координати можна інтерполювати многочленом степеня рівного або меншого ніж p-1. Нижній рядок матриці ортогональний до будь-якого такого вектора.
при , де многочлен степеня .
Якщо довільний вектор довжини можна інтерполювати многочленом степеня , то скалярний добуток з рядками (нумерація з 0) матриці дорівнює нулю. Використовуючи тотожність вище і рівність одиниці скалярного добутку нижнього рядка матриці на останній стовпець матриці , маємо:
Для показника, більшого від p, можна задати рекурентну формулу:
де многочлен
Для доведення спершу доводиться тотожність:
Якщо потрібно знайти формулу не для всіх показників степеня, то
Старший коефіцієнт дорівнює 1, щоб знайти інші коефіцієнти, знадобиться значень:
Біноміальні коефіцієнти … є цілозначнимимногочленами від , тобто, набувають цілих значень за цілих значень — це неважко зрозуміти, наприклад, за трикутником Паскаля. Більш того, вони утворюють базис цілозначних многочленів, у якому всі цілозначні многочлени виражаються як лінійні комбінації з цілими коефіцієнтами[2].
Разом з тим, стандартний базис … не дозволяє виразити всіх цілочисельних многочленів, якщо використовувати тільки цілі коефіцієнти, оскільки вже має дробові коефіцієнти при степенях .
Цей результат узагальнюється на многочлени багатьох змінних. А саме, якщо многочлен степеня має дійсні коефіцієнти і набуває цілих значень за цілих значень змінних, то
Біноміальні коефіцієнти можуть бути обчислені за допомогою тотожності , якщо на кожному кроці зберігати значення для . Цей алгоритм особливо ефективний, якщо необхідно отримати всі значення при фіксованому . Алгоритм потребує пам'яті ( для обчислення всієї таблиці) і часу.
Інший спосіб ґрунтується на тотожності . Він дозволяє обчислити значення при фіксованому . Алгоритм потребує пам'яті і часу.