Вікіпедія

Ванджіра Матаї

кенійська екологиня та екоактивістка
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Ванджіра Матаї (нар. грудень 1971 р.) — кенійська вчена-еколог і активістка, віце-президент і регіональний директор з Африки в Інституті світових ресурсів, що знаходиться в Найробі (Кенія).[2] У цій ролі вона займається глобальними проблемами, включаючи вирубку лісів та доступ до енергії. Журналом New African Magazine вона була обрана однією із 100 найвпливовіших африканців та африканоу у 2018 році за її роль старшої радниці в Інституті світових ресурсів, а також за її нещодавню кампанію з посадки понад 30 мільйонів дерев завдяки своїй роботі в Зеленому поясі.[3]

Ванджіра Матаї
Народиласягрудень 1971 (53 роки)
Кенія
Країна Кенія[1]
Діяльністьзахисниця довкілля
Alma materHobart and William Smith Collegesd, Rollins School of Public Healthd, Університет Еморі і State House Girls High Schoold
Знання мованглійська
ЗакладІнститут світових ресурсівd і Центр Картера
МатиВангарі Маатаї
Нагороди
Сайтwangarimaathai.org

Раннє життя та освіта

ред.

Ванджіра народилася та виросла у Кенії.[4][5] Її мати, Вангарі Маатаї, була суспільною, екологічною і політичною активісткою і першою африканкою, яка отримала Нобелівську премію миру в 2004 році[6][7].

Матаї була студенткою середньої школи для дівчат State House в Найробі. Після закінчення середньої школи вона переїхала до Нью-Йорка, щоб навчатися в коледжах Гобарт та Вільяма Сміта, де здобула спеціальність біології та закінчила в 1994 році[8][9][10]. Вона отримала ступінь магістерки громадського здоров'я та ділового адміністрування в Університеті Еморі.[8][11][12] Після закінчення навчання Ванджіра приєдналася до Центру Картера, де працювала над боротьбою з хворобами.[13] Тут вона дізналася про хвороби, які вражали африканські спільноти, такі як дракункульоз, онхоцеркоз та лімфатичний філяріоз.[14]

Дослідження та кар'єра

ред.

Рух «Зелений пояс»

ред.

Матаї входить до Всесвітньої ради майбутнього та в правління Руху зеленого поясу.[15] Рух зеленого поясу був заснований матір'ю Ванджіри Вангарі в 1977 році. Із 2002 року Матаї обіймала посаду директора з міжнародних справ Руху зеленого поясу, а пізніше була призначена виконавчим директором організації.[12] У цій організації вона керувала програмами збору коштів та контролювала мобілізацію ресурсів, а також сприяла міжнародним зв’язкам.[16] Ванджіра зрозуміла, що жінки були більш чуйними, коли Рух «Зелений пояс» закликав людей допомогти посадити дерева.[16] Вона розповіла, що її робота з посадки дерев, яку також називають агролісом, була натхнена природоохоронною роботою її матері.[17] Після того, як її мати отримала Нобелівську премію миру, Матаї супроводжувала її у світовому турне.[14] Коли в 2011 році її мати померла, Ванджіра допомогла клубу пережити час переходу.[11]

Інші організації та фонди

ред.
 
Ванджіра Матаї виступає як директор Інституту Вангарі Маатаї

Матаї є старшою радницею Партнерства жінок-підприємиць у відновлюваних джерелах енергії[18][19], який просуває жінок у лідерки з відновлюваної енергетики, намагаючись принести відновлювані джерела енергії майже чотирьом мільйонам жінок у Східній Африці.[20] Для Матаї залучення жінок до використання відновлюваної енергетики є одним з економічних можливостей, які відповідають низці Цілей сталого розвитку.[20] Незважаючи на модернізацію, що відбувається в Кенії, жінки все ще витрачають кілька годин на день, збираючи дрова, а половина всіх смертей дітей до 5 років відбувається через забруднення повітря в побуті.[21] Матаї входить до консультативної ради Альянсу чистої кухні, а також є членом Міжнародної ради глави Землі.[22][23] Також вона входить до Ради опікунів Центру міжнародних досліджень лісового господарства (CIFOR).[24] Вона також є однією з кількох шести секунд, які практикують EQ.[11]

З 2016 року Матаї обіймає посаду голови Фонду Вангарі Маатаї.[8][25][26] Фонд прагне просувати спадщину Вангарі Маатаї, пропагуючи молодим людям культуру цілеспрямованості, яка має зробити їх лідерами. На запитання про її роботу з фондом Матхаї відповіла: «Я не живу в тіні моєї матері, я гріюся в її світлі».[27] Фундація має три пріоритети: підтримувати дім Вангарі Мута Маатаї, прищепити молоді лідерські навички, щоб сприяти творчості та сміливості в молодому віці (Wanakesho), і стипендіальна підтримка молоді.[16] Її віра у важливість освіти молоді проілюстрована її роботою директором проєкту Інституту дослідження миру та навколишнього середовища Вангарі Маатаї в Університеті Найробі (WMI). Цей інститут зосереджується на просуванні позитивної етики та сталого розвитку.[23] Виховання молоді завжди було однією з цілей Маатаї, і вона стверджує: «Люди не народжуються зіпсованими. У якийсь момент цій поведінці сприяє культура, яка сприяє індивідуальному виграшу, а не колективному прогресу». Вона вважає, що освіта молоді дозволить побудувати мир і зменшити корупцію в Кенії, оскільки молодь виросте, щоб стати майбутніми лідерами.[28] Вона часто говорить на ці теми, оскільки є мотиваційною доповідачкою на теми молодіжного лідерства, навколишнього середовища та зміни клімату.[11]

Крім того, Матаї входить до ради Всесвітнього центру агролісоводства (ICRAF) у Кенії.[15] У 2018 році журналом New African Magazine Матаї була обрана як одна зі 100 найвпливовіших африканок та потрапила у список найвпливовіших африканських жінок за версією Африканського університету лідерства.[3][29]

Станом на грудень 2019 року Матаї обіймала посаду віце-президента та регіонального директора з Африки в Інституті світових ресурсів.[2][15] У цій якості Матаї переконала міністра навколишнього середовища Кенії Джуді Вакхунгу взяти на себе зобов’язання відновити 12,6 мільйонів акрів вирубаних лісів у Кенії до 2030 року, спираючись на спадщину екологічної активності її матері.[17] Це частина Ініціативи відновлення африканських лісових ландшафтів (AFR100), яку контролює Матаї. За нею планується відновлення понад 100 мільйонів гектарів вирубаних лісів в Африці до 2030 року[30][31].

Нагороди

ред.

У квітні 2023 року журнал TIME назвав Ванджіру однією зі 100 найвпливовіших людей 2023 року.[32] У листопаді 2023 року вона увійшла до списку "100 жінок BBC".[33]

Посилання

ред.
  1. ↑ https://www.bbc.co.uk/news/resources/idt-02d9060e-15dc-426c-bfe0-86a6437e5234
  2. ↑ а б Wanjira Mathai. World Resources Institute (англ.). 26 січня 2017. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 27 грудня 2019.
  3. ↑ а б Our List of Top Influential African Women in 2018. ALU (амер.). 12 березня 2019. Архів оригіналу за 22 червня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  4. ↑ Women's Activism NYC. womensactivism.nyc. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 27 грудня 2019.
  5. ↑ Calendar, Stanford Event. Trees for Africa and Beyond: The Vision Continues. events.stanford.edu (англ.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  6. ↑ The Nobel Peace Prize 2004. NobelPrize.org (амер.). Архів оригіналу за 24 квітня 2022. Процитовано 27 грудня 2019.
  7. ↑ My mother, the Nobel Peace Prize pioneer. BBC News (брит.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 грудня 2019.
  8. ↑ а б в Personality of the week: Wanjira Mathai, Green Belt Movement. Daily Nation (англ.). Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  9. ↑ Chesler, Ellen; McGovern, Terry (19 червня 2015). Women and Girls Rising: Progress and resistance around the world (англ.). Routledge. ISBN 978-1-317-48266-6. Архів оригіналу за 7 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
  10. ↑ Wanjira Mathai '94 Named Personality of the Week. www2.hws.edu (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 27 грудня 2019.
  11. ↑ а б в г Wanjira Mathai. Metis Fund (амер.). Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  12. ↑ а б Wanjira Mathai. Global Landscapes Forum Paris 5-6 Dec (амер.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 30 грудня 2019.
  13. ↑ Wanjira Mathai| World Forestry Congress. Food and Agriculture Organization of the United Nations. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  14. ↑ а б We #Zoomin: on WPower's Director Wanjira Mathai. Nairobi Garage (амер.). 16 березня 2017. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  15. ↑ а б в Wanjira Mathai. World Future Council (амер.). Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 27 грудня 2019.
  16. ↑ а б в Values-based youth leadership education key to environmental sustainability: Wangari Maathai Foundation chair. Landscape News (амер.). 17 серпня 2018. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  17. ↑ а б Climate Change Resilience May Mean Planting More Trees. National Geographic (англ.). 28 жовтня 2016. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  18. ↑ Wanjira Mathai. World Agroforestry | Transforming Lives and Landscapes with Trees (англ.). Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  19. ↑ An Evening with Wanjira Mathai, Director - wPOWER Hub (англ.), архів оригіналу за 7 травня 2022, процитовано 27 грудня 2019
  20. ↑ а б Skoll | Wanjira Mathai. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  21. ↑ WANJIRA MATHAI; WOMEN AND ENERGY. Cynthia | UNTAMED (брит.). 21 лютого 2017. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  22. ↑ Clean Cooking Alliance. Clean Cooking Alliance (англ.). Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  23. ↑ а б http://www.cstraight.com, Cstraight Media-. The Green Belt Movement. www.greenbeltmovement.org (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 7 квітня 2020.
  24. ↑ Wanjira Mathai. Center for International Forestry Research (амер.). Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  25. ↑ Video: Wanjira Mathai. Peace Boat (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 27 грудня 2019.
  26. ↑ About Us – Wangari Maathai (брит.). Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 27 грудня 2019.
  27. ↑ Wikina, Ebenezar; Journalist, ContributorDigital; Shaper, World Economic Forum Global (27 січня 2016). Beyond COP21: My Stroll With Wanjira Mathai, Director, wPOWER Hub, Wangari Maathai Institute & Chair, the Green Belt Movement. HuffPost (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 27 грудня 2019.
  28. ↑ We the Future 2019: Talks from TED, the Skoll Foundation and the United Nations Foundation. TED Blog (англ.). 25 вересня 2019. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 7 квітня 2020.
  29. ↑ Lily, Mwangi (2 грудня 2018). Hurray! 11 Kenyans make it to the list of 100 most influential Africans. Kiss FM (амер.). Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  30. ↑ Communities, Africa Business. World Resources Institute appoints Wanjira Mathai as Regional Director for Africa. Africa Business Communities (англ.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 27 грудня 2019.
  31. ↑ At COP21, Africans aim to restore 100 million hectares of forest | AFP. Rekord East. 24 липня 2014. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 27 грудня 2019.
  32. ↑ TIME 100 most influential people 2023. TIME. April 2023.
  33. ↑ BBC 100 Women 2023: Who is on the list this year?. BBC News (брит.). 23 листопада 2023. Процитовано 24 листопада 2023.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Ванджіра_Матаї