Варфоломєєв Сергій Дмитрович
Сергій Дмитрович Варфоломєєв (рос. Сергей Дмитриевич Варфоломеев; нар. 17 серпня 1945, Курган) — радянський та російський хімік, фахівець з фізичної хімії, член-кореспондент РАН (2006), завідувач кафедри хімічної ензимології хімічного факультету МДУ.
| Варфоломєєв Сергій Дмитрович | |
|---|---|
| рос. Сергей Дмитриевич Варфоломеев | |
| Народився | 17 серпня 1945 (79 років)  Курган, РРФСР, СРСР |
| Країна |  Росія |
| Діяльність | хімік, науковець |
| Alma mater | Хімічний факультет МДУd |
| Галузь | фізична хімія, ферменти |
| Заклад | МДУ |
| Вчене звання | професор (1982), член-кореспондент РАН (2006) |
| Науковий ступінь | доктор хімічних наук (1979) |
| Нагороди |   |
Біографія
ред.Сергій Дмитрович Варфоломєєв народився 17 серпня 1945 року у місті Курган Курганської області РРФСР.
У 1968 році закінчив хімічний факультет МДУ.
У 1971 році захистив кандидатську дисертацію, тема: «Регулювання світлом каталітичної активності ферментів».
У 1979 році — захистив докторську дисертацію, тема: «Біоелектрокаталіз».
У 1982 році — присвоєно вчене звання професора.
Із 1982 року — працює на посаді професора, а з 1987 року по теперішній час — завідувач кафедри хімічної ензимології хімічного факультету МДУ.
Із 1979 по 2001 роки — завідувач відділу біокінетики НДІ фізико-хімічної біології імені А. М. Білозерського.
25 травня 2006 року обраний членом — кореспондентом РАН.
Делегат IV з'їзду біофізиків Росії (20-26 серпня 2012 року, Нижній Новгород)[1].
До 9 червня 2015 року працював директором Інституту біохімічної фізики ім. М. М. Емануеля РАН[2].
Наукова діяльність
ред.Галузь наукових інтересів: молекулярні основи біологічного каталізу, біокінетика й хімічна ензимологія, механізми ферментативних реакцій, гетерогенний каталіз на основі іммобілізованих ферментів і клітин, біоелектрокаталіз, відновлення енергетичних джерел, фізіологічно активні сполуки (простагландини, тромбоксани, лейкотрієни)[3].
На хімічному факультеті МДУ читає курси «Сучасні проблеми біохімії та біотехнології», «Сучасні проблеми нанобіотехнології», «Кінетика складних біохімічних процесів», «Біотехнологія та прикладна біохімія», «Хімічні основи життя».
Співавтор відкриття «Властивість ферментів брати участь у переносі електронів (біоелектрокаталіз)» (1985).
Має 47 патентів і авторських свідоцтв.
Автор 638 статей, 25 книг, 211 доповідей на конференціях, 154 тез доповідей[4].
Нагороди та премії
ред.- Державна премія СРСР (у складі групи,1984) — за цикл праць «Хімічні основи біологічного каталізу» (1964—1982).
- Премія Ленінського комсомолу (1974) — за цикл робіт з світлорегулюючих біокаталітичних систем.
- Премія імені М. В. Ломоносова I ступеня (2000) — за цикл робіт «Біоелектрокаталіз, біосенсори та сенсорні технології»[5].
Примітки
ред.- ↑ IV Съезд биофизиков России. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- ↑ Варфоломеев Сергей Дмитриевич освобожден от временного исполнения обязанностей директора ФГБУН ИБФ им. Н.М. Эмануэля РАН. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
- ↑ ВАРФОЛОМЕЕВ СЕРГЕЙ ДМИТРИЕВИЧ (1945). Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
- ↑ ИСТИНА Варфоломеев Сергей Дмитриевич. Архів оригіналу за 2 червня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- ↑ Премии имени М. В. Ломоносова за научные работы (Летопись Московского университета). letopis.msu.ru. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 2017-8-15.
Посилання
ред.- Персональна сторінка Варфоломєєв Сергій Дмитрович на офіційному сайті РАН (рос.) (рос.)
- Сергей Дмитриевич Варфоломеев / Эксперты / Россия 2045. 2045.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 2017-8-15. (рос.)
GF2045 (Москва / 2012): Сергей Варфоломеев “Индивидуализация энергетики человека” на YouTube (рос.)
