Вікіпедія

Вассерман Олександр Анатолійович

Олександр Анатолійович Вассерман (1 жовтня 1931, Одеса, Українська РСР, СРСР — 12 травня 2021[1], Одеса, Україна) — радянський та український теплофізик, спеціаліст з єдиних рівнянь стану, педагог, доктор технічних наук[2]. Батько Анатолія Вассермана.

Вассерман Олександр Анатолійович
Народився1 жовтня 1931(1931-10-01)
Одеса, Українська СРР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер12 травня 2021(2021-05-12) (89 років)
Одеса, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик, теплофізик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьтеплофізика Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдякитеплофізика Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materОдеський національний морський університет (1953) Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор технічних наук (1980)
Вчене званняакадемік і професор Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіКазавчинський Яків Захарович Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКіслородмаш і Одеський національний морський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиВассерман Анатолій Олександрович Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
премія Ради Міністрів СРСР заслужений діяч науки і техніки України Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Біографія

ред.

Народився 1 жовтня 1931 року в Одесі в родині лікарів. Батько, Анатолій Соломонович (Товій Шулімович) Вассерман (1894—1949)[3], уродженець містечка Єдинці (Хотинського повіту Бессарабської губернії)[4], лікар-кардіолог, служив військовим лікарем (майор медичної служби) під час радянсько-фінляндської і Великої Вітчизняної воєн, у 1944 році був комісований внаслідок контузії. Мати, Любов (Ліба) Хаїмівна Кізер-Вассерман (1893—1971)[5], лікар-фтизіатр, головлікар туберкульозного санаторію «Аркадія». Лікарем був і старший брат батька — Еммануїл Соломонович Вассерман (1889 -?), під час війни майор медслужби, кавалер ордена Червоної Зірки (1944) і ордена Леніна[6].

Закінчив у 1948 році із золотою медаллю середню школу № 47, а в 1953 році (з відзнакою) судномеханічний факультет Одеського інституту інженерів морського флоту (ОІІМФ) і отримав кваліфікацію інженера-механіка за спеціальністю «суднові машини і механізми».

Після закінчення інституту працював на Ризькому суднобудівно-судноремонтному заводі і (за сумісництвом) викладав у Ризькому річковому училищі. У 1955 році повернувся до Одеси, де працював на заводі «Автогенмаш». З 1956 року — на науково-дослідній та викладацькій роботі в ОІІМФ. У 1964 р. під керівництвом Я. З. Казавчинського захистив кандидатську дисертацію[7], а в 1980 р. в Інституті високих температур АН СРСР (Москва) — докторську дисертацію.

За час своєї науково-педагогічної діяльності опублікував понад 500 наукових і методичних робіт. Серед них 18 монографій, більшість з яких перевидано в США, а також 12 таблиць стандартних довідкових даних (СДД). Монографії і таблиці СДД з'явилися істотною частиною системи забезпечення народного господарства даними про Теплофізичні властивості технічно важливих газів і рідин. У 1987 р. за розробку цієї системи А. А. Вассерман у складі групи провідних теплофізиків удостоєний Премії Ради Міністрів СРСР.

За успіхи в науковій роботі і підготовку висококваліфікованих фахівців для морського флоту нагороджений в 1991 р знаком «Почесний працівник морського флоту». 25 жовтня 2017 нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України . Нагороджений також знаками Одеського Міського голови «За заслуги перед містом» (2011) і «Знак Пошани» (2016)[8], «Почесною відзнакою» Одеської обласної державної адміністрації (2011), «Почесним знаком» Одеської обласної ради (2016) і Знаком «За наукові досягнення» ради ректорів ВНЗ Одеського регіону (2017).

З 1966 по 1991 р член бюро Комісії АН СРСР з таблиць термодинамічних властивостей газів і рідин, голова радянської та член міжнародної робочих груп з властивостей атмосферних газів. З 1983 по 1991 р член Наукової Ради АН СРСР з проблеми «Теплофізика і теплоенергетика». Протягом багатьох років був членом секції Науково-технічної Ради Держстандарту, експертом Державної служби стандартних довідкових даних і членом редколегії збірника «Теплофізичні властивості речовин».

У 1991 р. включений до складу підкомітету з транспортних властивостей речовин Міжнародного союзу з теоретичної та прикладної хімії (IUPAC).

А. А. Вассерман обраний членом Транспортної академії України (1993 р.) і членом Міжнародної академії холоду [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.] (1998 р. З 1994 р. — член Науково-методичної комісії Міністерства освіти України за напрямом «Енергетика» та член робочої групи з розробки стандартів вищої освіти. Протягом багатьох років-заступник голови Комісії Ради ректорів вузів Одеського регіону з аналізу та підведення підсумків діяльності вузів. Входив до складу редколегій трьох наукових журналів, а також до двох спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій.

Удостоєний Почесної грамоти Верховної Ради України. Заслужений діяч науки і техніки України.

Помер 12 травня 2021 року. Похований в Одесі.

Сім'я

ред.
  • Дружина — Ліна Іллівна Баум (пом . 2013), головний бухгалтер магазину «Медтехніка».
    • Син — Анатолій Олександрович Вассерман (нар. 1952) — публіцист і ерудит;
    • Син - Володимир Олександрович Вассерман (рід. 1960) — кандидат технічних наук, фахівець з аналізів нафтопродуктів, співавтор брата.

Бібліографія

ред.
Монографії
  1. Теплофизические свойства воздуха и его компонентов [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]. Изд. «Наука», М., 1966. 375 с.
  2. Теплофизические свойства жидкого воздуха и его компонентов [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.]. Изд. стандартов, М., 1968. 239 с.
  3. Теплофизические свойства неона, аргона, криптона и ксенона [Архівовано 23 травня 2021 у Wayback Machine.]. Изд. стандартов, М., 1976. 636 с.
  4. Термодинамические свойства азота [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Изд. стандартов, М., 1977. 352 с.
  5. Термодинамические свойства воздуха [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Изд. стандартов, М., 1978. 276 с.
  6. Термодинамические свойства метана [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Изд. стандартов, М., 1979. 349 с.
  7. Теплотехнические расчёты процессов транспорта и регазификации природных газов [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Изд. «Недра», М., 1980. 319 с.
  8. Термодинамические свойства этилена [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Изд. стандартов, М., 1981. 279 с.
  9. Термодинамические свойства кислорода [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Изд. стандартов, М., 1981. 304 с.
  10. Термодинамические свойства этана [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Изд. стандартов, М., 1982. 304 с.
  11. Термодинамические свойства гелия [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Изд. стандартов, М., 1984. 320 с.
  12. Термодинамические свойства пропана [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Изд. стандартов, М., 1989. 266 с.
  13. Thermodynamic Properties of Butane. Bagell House, New York, 1995. 265 p.
  14. Transport Properties of Fluids: Their Correlation, Prediction and Estimation [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] (Раздел «Overview of data banks of CIS»). Cambridge University Press, 1996. 484 р.
  15. Термодинамічні властивості альтернативних холодоагентів R32 i R125. Изд. ОНМУ, Одесса, 2002. 256 с. ISBN 966-7716-03-1
  16. Термодинамические свойства смесей гидрофторуглеродов и природных хладоагентов. Изд. «Феникс», Одесса, 2013, 288 с. ISBN 978-966-438-744-3
  17. Технічна термодинаміка i теплообмін: підручник. Изд. «Феникс», Одесса, 2019. 496 с. ISBN 978-966-928-490-7
  18. Інноваційні термодинамічні цикли енергетичних установок. Изд. «Феникс», Одесса, 2020. 184 с. ISBN 978-966-928-616-1

Примітки

ред.
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Восточноевропейская ассоциация производителей технических газов «СИГМА». Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 11 січня 2016.
  3. ↑ А. Вассерман «Прогулки по умным местам». Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
  4. ↑ Анатолий Соломонович Вассерман на сайте «Память народа»
  5. ↑ Любовь Хаимовна Кизер-Вассерман в эвакуационных списках (1942). Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
  6. ↑ Эммануил Соломонович Вассерман на сайте «Память народа». Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
  7. ↑ Российская государственная библиотека: Вассерман Александр Анатольевич. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 23 травня 2021.
  8. ↑ Официальный сайт города Одесса: Распоряжение городского головы № 951 от 22.09.2016 г. [Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.](рос.),(укр.)

Література

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Вассерман_Олександр_Анатолійович&oldid=42241210