Велика Бакта

село Велика Бакта
	Герб
	; Палац Очкаї, ХІХст.
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Берегівський район
Тер. громада	Берегівська громада
Код КАТОТТГ	UA21020030070034520
Облікова картка	Облікова картка села Велика Бакта
Основні дані
Засноване	1363
Населення	1047
Площа	1,065 км²
Густота населення	983,1 осіб/км²
Поштовий індекс	90252
Телефонний код	+380 03141
Географічні дані
Географічні координати	48°09′39″ пн. ш. 22°39′50″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	118 м
Водойми	річка Верке
Місцева влада
Адреса ради	90252, с. Велика Бакта, вул. Свободи, 10/а
Карта
	Велика Бакта
	Велика Бакта
Мапа
	Велика Бакта у Вікісховищі

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Вели́ка Бакта (угор. Nagybakta) — село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.

Історія

Перша письмова згадка про село датується 1232 роком. Тривалий час основним населенням невеличкого села була прислуга з розташованого неподалік Боржавського замку. Ім'я поселення вже згадувалося в 1232 році під назвою Bagotha. За однією з версій, сама назва «Бакта» походить від прізвища угорських дворян Боктаї, який певний час володіли селом.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1084 особи, з яких 532 чоловіки та 552 жінки.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1022 особи.^[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Відсоток
українська	60,74 %
угорська	31,23 %
російська	6,59 %
вірменська	0,67 %
молдовська	0,19 %
словацька	0,19 %
білоруська	0,10 %
німецька	0,10 %

Цікаво

Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція

На території села розташована Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція, створений у 1989 році на базі Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції. В свою чергу, ця дослідна станція продовжила діяльність заснованого на початку XX століття владою Угорщини королівського сільськогосподарського інституту.

Палац Очкаї

Головне приміщення дослідної станції розташоване в архітектурній пам'ятці кінця XIX століття, палаці Очкая (угорського офіцера). В літературі зустрічається також визначення «палац Готтесмана», за ім'ям австрійського землевласника Адольфа Готтесмана, який в середині XIX століття викупив землі Великої Бакти разом із палацом у сімейства Очкаї, та перебудував палац в його сьогоднішньому вигляді.

Цікавим об'єктом є також господарське приміщення палацу, згодом — інституту, у підвалах якого за часів перебування Закарпаття в складі Чехословацької республіки (1919—1939) проводилась селекційна робота з виноградом. В радянський час в приміщенні була бібліотека, на початку 2000-х рр. частина споруди була орендована під швейний цех, решта знаходиться в поганому стані.

Поруч із палацом (адмінбудівлею ЗІ АПВ) знаходиться розвісиста тополя, вік якої сягає 200, за іншими припущеннями, 300 років. Обхват тополі — понад 6 метрів, таким чином, це дерево є одним з найбільших для свого виду в Україні.

Палац Очкаїв та вікова тополя становлять основу гербу та прапора с. Велика Бакта.

Поруч із палацом знаходиться парк, закладений у 18-му столітті, занесений до природно-заповідного фонду Закарпаття як пам'ятка місцевого значення. В нетрях парку знаходиться зруйнований склеп, у якому в період з 19 століття по 1944 рік були поховані сім членів родини Очкаїв. Місцезнаходження склепу наразі не визначено.

В центрі села В. Бакта знаходиться пам'ятка технічної культури — водонапірна башта 1936 року, зведена за часів чехословацького правління. На даний час дерев'яна обшивка башти пошкоджена, споруда не функціонує.

Археологічні знахідки

У південно-східній околиці села розташований курган, відомий під назвою Курган Красуні. Поблизу нього знайдено римські монети Марка Антонія, Августа, Трояна.

Туристичні місця

- курган, відомий під назвою Курган Красуні. Поблизу нього знайдено римські монети Марка Антонія, Августа, Трояна.

- Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція, створений у 1989 році

- Палац Очкаїв

- пам'ятка технічної культури — водонапірна башта 1936 року

- парк, закладений у 18-му столітті

- зруйнований склеп, у якому в період з 19 століття по 1944 рік були поховані сім членів родини Очкаїв

Примітки

↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Джерела

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[1]

[2]

[3]