Венденський повіт
Ве́неденський пові́т (нім. Kreis Wenden, Wendensche Kreis; рос. Венденский уезд) — у 1561—1920 роках повіт у Лівонії, регіоні Ліфляндія. Адміністративний центр — Венден (сучасний Цесіс, Латвія). Входив до складу адміністративно-територіальних одиниць Лівонського герцогства (1561—1621), Швеції (1621—1721), Росії (1721—1918), Латвії (1918—1920). Площа – 5283,86 км² (4953 верст²; площа озер — 72,32 км² (67,8 верст²))[2]. 1920 року перейменований на латиський лад — Цесіський повіт і переформатований (1920—1949). У 1941—1944 роках, за німецької окупації, Цесіський повіт іменувався по-старому — Венденським повітом.
| Венденський повіт | |
| Дата створення / заснування | 1566 |
|---|---|
| Офіційна назва |
біл. Вендэнскі павет рос. Венденский уезд рос. Цесисский уезд (1920) азерб. Venden qəzası |
| Країна |
 Російська імперія,  Латвія і .svg){kind=small} СРСР |
| Столиця | Цесіс |
| Адміністративна одиниця |
Ліфляндська губернія Шведська Лівонія Латвійська РСР |
| Кількість населення | 124 208 осіб[1] |
| Час/дата припинення існування | 1949 |
| Площа | 5 637 805 970 квадратний метр |
 | |
 Венденський повіт у Вікісховищі | |
Географія
ред.Рельєф — височини покриті густим лісом, в західній частині пролягають Пебальгські висоти та плоскогір’я Аа (Гауйське плоскогір’я), що круто спускається до берега річки Аа. Середня висота над рівнем моря 244 – 274 м[2]. Найвища точка- гора Гайзінг-Кальнс (313 м)[2]. Ґрунти суглинисті, місцями піщані. Найбільші річки – ліфляндська Аа (сучасна Гауя), Евст, Огер (притоки Західної Двіни). Має понад 300 озер; найбільші з яких – Аллукст, Інніс, Вейсе, Вессет (за прекрасні озерні краєвиди повіт отримав у ХІХ ст. прізвисько «Ліфляндська Швейцарія»). На південному сході Пебальгських висот – мохові й лугові болота. Основні природні ресурси – травертин, деревина (осика, ясен, дуб). Найбільші населені пункти – Венден, Роннебург.
Історія
ред.- 1561—1721:
Велике князівство Литовське, Лівонське герцогство, Венденський округ, Венденський повіт. - 1569—1598:
Річ Посполита, Лівонське герцогство, Венденський округ, Венденський повіт. - 1598—1620: Річ Посполита, Лівонське герцогство, Венденське воєводство, Венденський повіт.
- 1620—1629: Річ Посполита, Лівонське герцогство, Інфлянтське воєводство, Венденський повіт.
- 1629—1721:
Шведське королівство, домініон Лівонія. - 1721—1726:
Російська імперія, Ризька губернія, Ліфляндська провінція. - 1726—1783: Російська імперія, Ризька губернія, Венденська провінція.
- 1783—1796: Російська імперія, Ризьке намісництво, Венденський повіт.
- 1796—1917: Російська імперія, Ліфляндська губернія, Венденський повіт.
- 1917—1920: Російська республіка, Ліфляндська губернія, Венденський повіт.
- 1920—1940:
Латвійська республіка, Цесіський повіт. - 1940—1941:
СРСР, Латвійська РСР, Цесіський повіт. - 1941—1944:
Німецька імперія, райхскомісаріат Остланд, генеральна округа Латвія, Вольмарська округа, Венденський повіт. - 1944—1949: СРСР, Латвійська РСР, Цесіський повіт.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Карти
ред.Вендський повіт у складі різних адміністративних утворень
-
Ризька губернія (1745) -
Ризьке намісництво (1783) -
Ризьке намісництво (1792) -
Ліфляндська губернія (ХІХ ст.) -
Латвійська республіка (1940) -
Генеральна округа Латвія (1941)
.jpg)
_Befehl_i._J._1783.jpeg)
.jpg)
Ліфляндська губернія
ред.Розташовувався на південному сході Ліфляндської губернії. Межував із Вітебською губернією. Поділявся на 16 парафій і 108 волостей. Після поліцейської реформи складався з 3 поліцейських відділень. Після судової реформи мав 4 мирових і 3 слідчих відділення, 2 верхніх селянських суди, 2 комісарів у справах селян. Населення – переважно латиші (живуть хуторами, а не селами); німецька меншина представлена землевласниками і торговцями; є незначна кількість росіян та лівів. В 1890 році в повіті було зареєстровано 118 поміщицьких маєтків та 12 пасторатів; існувало понад 700 шинків і лише одна лікарня. Основою економіки було сільське господарство (хлібові культури, картопля)[2].
Населення
ред.
Релігія
ред.Освіта
ред.- 20 лютеранських парафіяльних шкіл, 100 лютеранських волосних і вотчинних шкіл (176 викладачів, 9578 учнів),
- 21 православна парафіяльна школа, 28 православних училищ (92 викладачів, 1584 учнів)
- 6454 учнів у приватних навчальних закладах
Примітки
ред.- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_gub_97.php?reg=21
- ↑ а б в г д е ж и Венден, Венденский уезд [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон 1890—1907
- ↑ а б в Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. Венденский уезд [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]; Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Таблица XIII. Распределение населения по родному языку. Т.Т.1-50. С.-Петербург: 1903-1905.
Джерела
ред.- Венден, Венденский уезд [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон 1890—1907