Вікіпедія

Венжер Наталія Яківна

кінознавець, соціолог кіно і телебачення
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Наталія Яківна Ве́нжер (рос. Наталия Яковлевна Венжер; 21 травня 1932, Москва — 10 лютого 2021, Москва) — радянський і російський кінознавець, соціолог кіно і телебачення. Організатор і натхненник проведення першого фестивалю анімації «Крок». Автор бази даних інформаційного сайту «animator.ru».

Венжер Наталія Яківна
Файл:Наталия Венжер.jpg
Народилася21 травня 1932(1932-05-21)[1]
Москва, СРСР[1]
Померла10 лютого 2021(2021-02-10)[1] (88 років)
Москва, Росія[1]
Країна СРСР
 Росія
Діяльністькінознавиця
Alma materМДУ (1956)
Державний інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського (1964)
ЗакладІнститут геологічних наук АН СРСРd
Інститут географії РАНd
СК СРСР
ЧленствоСК СРСР
Спілка кінематографістів Росії
Міжнародна асоціація анімаційного кіно
Гільдія кінознавців і кінокритиків Росіїd
БатькоYakov Poselskyd
МатиIrina Wenzherd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Венжер.

Біографія

ред.

Народилася 21 травня 1932 року[2] в Москві[3] в родині відомих режисерів-документалістів Якова Посельського[ru] та Ірини Венжер[ru][4][5][6] у пологовому будинку імені Грауермана[7].

Жила з батьками на 1-й Міщанській вулиці[ru], тут же почала ходити до школи[7].

У роки Німецько-радянської війни школяркою з осені 1941 до кінця 1944 проживала в евакуації в Алма-Аті[8][9]. Наталія, її мама та її няня жили в так званому «Лауреатнику»[7].

У січні 1945 року Наталія з сім'єю переїхала до так званого «Дому Артистів» на Большой Полянке[ru][7].

У 1950-1951 роках працювала в Інституті геології АН СРСР[2][3][5][7].

У 1956-1963 роках працювала в Інституті географії АН СРСР[2][3][5][7], об'їздила в численних експедиціях Карпати, Сибір, Монгольський Алтай[6]. У цей час захоплювалася геоморфічними проблемами, наприклад, майбутнім Красноярського краю[6].

У 1963–1975 роках працювала в оргкомітеті Союзу кінематографістів СРСР, була відповідальним секретарем Всесоюзної комісії мультиплікаційного кіно[2][3][5][7], відповідальним секретарем комісії з роботи з кінолюбителями[10].

У 1975-1989 роках працювала відповідальним редактором у «Союзінформкіно».

У 1989 році була ініціатором, ідейним натхненником, організатором та наставником першого анімаційного фестивалю «Крок»[11][12].

З 1989 року була співзасновницею та співвласницею інформаційно-аналітичної групи «Дубль-Д» (спільно з Данилом Дондуреєм).

З 1994 року займалася моніторингом теле- та кіногалузей, проводила дослідницькі роботи в галузях кінопрокату та кіновиробництва, розробляла методики кінопоказу, здійснювала його рекламу та пропаганду.

Була творцем бази даних інформаційного сайту «animator.ru» (разом з Рейснером Г. І.).

Наприкінці січня 2021 року перебувала на лікуванні в кардіологічному відділенні НДІ швидкої допомоги ім. Н. В. Скліфосовського.

Померла 10 лютого 2021 року в Москві.

Відспівування та прощання мало відбутися 13 лютого 2021 року в Хованському крематорії.

Особисте життя

ред.

За спогадами Климонтович М. Ю., Наталія Венжер була одружена з професором-фізиком, що був онуком Лариси Рейснер[13].

Син народився не пізніше 1971[14].

Освіта

ред.

У 1950–1956 роках навчалася в МДУ спочатку на філологічному факультеті, потім на географічному (відділення геоморфології), отримавши в результаті спеціальність геолога-геоморфолога.

У 1963–1964 роках навчалася у ВДІКу на факультеті кінознавства.

Захищала дисертацію на тему «Комунікативні можливості сучасної мультиплікації».

Публікації

ред.

Є автором великої кількості брошур та статей про мультиплікацію СРСР і Росії[2][3][5][7], нариси про значення науково-пізнавальних фільмів, про дитячу мультиплікацію, монографічні нариси про майстрів мультиплікації (Норштейн[ru] і Хржановський[ru])[6]. Одна з авторів «Энциклопедия отечественной мультипликации», автор книги «Сотворение фильма, или Несколько интервью по служебным вопросам»[4], укладачка книги «Сотворение фильма» (1987)[3].

Список публикацій

ред.

Відзнаки

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Венжер Н. Я., Капков С. В. animator.ru — 2000.
  2. ↑ а б в г д е Энциклопедия отечественной мультипликации, 2006.
  3. ↑ а б в г д е ж аниматор.ру.
  4. ↑ а б некролог СК, 2021.
  5. ↑ а б в г д е некролог ЦСДФ, 2021.
  6. ↑ а б в г Аврора, 1984, с. 123, Об авторе.
  7. ↑ а б в г д е ж и к поздравление ЦСДФ, 2017.
  8. ↑ Лиана Полухина. Марина Ладынина и Иван Пырьев. — М. : Алгоритм, 2004. — С. 63. — 317 с. — ISBN 5699067035. — ISBN 9785699067039.
  9. ↑ Киноведческие записки, 2003, Об авторе.
  10. ↑ Яак Ярвине. Взгляд в прошлое : краткая история развития кинолюбительства в бывшем СССР и в странах Балтии. — Таллинн : Вали пресс, 2005. — С. 69, 311. — 546 с. — ISBN 9949-13-248-7.
  11. ↑ Елена Уварова. Кажется, все было недавно : [арх. 3 липня 2022] // Экран и сцена : газета. — 2017. — № 11.
  12. ↑ Экран и сцена, 2021.
  13. ↑ Климонтович Н. Ю.[ru]. Далее — везде : записки нестрогого юноши. — М. : Вагриус, 2002. — С. 384. — 412 с. — 3000 екз. — ISBN 5264007993.
  14. ↑ Венжер, 1971.
  15. ↑ Приказ Министерства культуры Российской Федерации от 1 октября 2003 года № 1316 «О награждении нагрудным знаком „Почётный кинематографист России“ сотрудников Российского агентства „Информкино“». Архів оригіналу за 5 листопада 2022. Процитовано 5 листопада 2022.
  16. ↑ Приказ от 2 сентября 2004 года N 48 «О персональном составе экспертных комиссий по игровому кино, анимационному кино и неигровому кино». Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  17. ↑ Итоги 20-го Открытого российского фестиваля анимационного кино в г. Суздале. Открытый российский фестиваль анимационного кино. Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 11 травня 2022.

Література

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Венжер_Наталія_Яківна