Верхня Самара
Ве́рхня Сама́ра — село в Україні, у Близнюківській селищній громаді Лозівського району Харківської області. Населення становить 680 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Верхньосамарська сільська рада.
село Верхня Самара | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Лозівський район |
Тер. громада | Близнюківська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA63100030160098486 |
Облікова картка | Верхня Самара |
Основні дані | |
Засноване | 1800 |
Населення | 680 |
Площа | 1,03 км² |
Густота населення | 660,19 осіб/км² |
Поштовий індекс | 64872 |
Телефонний код | +380 5754 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°38′40″ пн. ш. 36°37′32″ сх. д. / 48.64444° пн. ш. 36.62556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
92 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 64801, Харківська обл., Лозівський р-н, смт Близнюки, вул. Свободи, буд. 30 |
Карта | |
Мапа | |
Географія
ред.Село Верхня Самара знаходиться на лівому березі річки Самара, русло якої сильно порізане, утворює багато лиманів, затонів, є мости. Примикає до села Веселе. На протилежному березі знаходиться село Павлівка.
Назва
ред.Назва села Верхня Самара походить від назви річки Самара, у верхній частині якої воно розташоване.
Історія
ред.Точної дати заснування поселення немає. За одними даними, село засноване в 2-ій половині XVII ст. або на початку XVIII ст., за іншими — на початку ХІХ століття. На користь першої версії є історичні докази.
Після ліквідації Запорізької Січі в 1775 році землі Лівобережної України почали роздаватися фаворитам Катерини-ІІ: Потьомкіну, Щербатову, Башилову, Сумарокову-Ельстону.
Землі в селі Верхня Самара належали Щербатову Івану Пилиповичу. Він володів 18000 десятинами землі. Згодом його син Сергій почав продавати ці землі селянам, що призвело до швидкого зростання села. Сюди прибули переселенці з інших губерній Росії. За губернським атласом Росії 1791 року село Верхосамарське входило до Хорошівської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії.
За даними 1859 року Верхньосамарське (інша назва Неплюєве) було панським селом, у якому були 48 подвір'їв й 279 мешканців.[1]
У роки Першої світової та громадянської війн Верхня Самара входила до складу Добровільської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії.
Під час Визвольних змагань село кілька разів переходило із рук в руки.
У 1923 році було здійснено новий територіально-адміністративний поділ в Україні. Були утворені округи, райони, сільські ради. Верхня Самара стала відноситися до Близнюківського району Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Цей рік є роком створення Близнюківського району.
Включно до 1932 року село Верхня Самара входило до Катеринославської губернії (нині Дніпропетровська область).
У роки Німецько-радянської війни Верхня Самара з 14 вересня 1941 року була в окупації. 15 вересня 1943 року село було звільнено солдатами 180 гвардійського полку під командуванням майора Ф. В. Чайки. Цей полк входив до складу 60-ї гвардійської дивізії під командуванням генерал-майора Д. П. Монахова, 12-ї армії Південно-Західного фронту. Під час визволення села загинуло 76 радянських воїнів, а за роки війни на фронтах загинуло 238 воїнів Верхньосамарської сільської ради.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Близнюківської селищної громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Близнюківського району, увійшло до складу Лозівського району Харківської області.[3]
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 759 осіб, з яких 348 чоловіків та 411 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 674 особи[5].
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,35 % |
російська | 2,65 % |
Економіка
ред.- В селі є кілька молочено-товарних, свино-товарна і птахо-товарна ферми.
- Парники.
Культура
ред.- Школа.
- Клуб.
- Стадіон.
Примітки
ред.- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
ред.
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |