Веселе (Маріупольський район)
Весе́ле — село Нікольської селищної громади Маріупольського району Донецької області України.
| село Веселе | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Донецька область | ||||
| Район | Маріупольський район | ||||
| Тер. громада | Нікольська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA14140070030034308 
| ||||
| Облікова картка | Веселе | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | ▼ 135 (01.01.2017) | ||||
| Площа | 1.36 км² | ||||
| Густота населення | 99.3 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 87023 | ||||
| Телефонний код | +380 6246 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 47°11′3″ пн. ш. 36°58′8″ сх. д. / 47.18417° пн. ш. 36.96889° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
68 м | ||||
| Водойми | р. Темрюк | ||||
| Відстань до обласного центру |
143 км | ||||
| Відстань до районного центру |
28,9 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Розівка | ||||
| Відстань до залізничної станції |
39 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 87000, Донецька обл., Маріупольський р-н, с-ще Микільське, вул Свободи, буд. 87 | ||||
| Сільський голова | Юзвінкевич Микола Вілійович | ||||
| Карта | |||||
  Веселе | |||||
 Веселе | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Загальні відомості
ред.Веселе розташоване за 143 км від обласного центра Донецька. Відстань до центру громади становить близько 28 км і проходить автошляхом місцевого значення та частково збігається із трасою Н08. Землі села межують із Більмацьким районом Запорізької області.
Символіка
ред.Символіка села не є офіційною і створена в рамках проєкту "Донеччина в Гербах"[1]
Срібний тонкий вилоподібний хрест, який супроводжується двома пурпуровими квітками сну із золотою серцевиною на зелених стеблах, розділяє щит на три поля: пурпурове та два золотих. Пурпурове поле обтяжене золотою квіткою соняха, що сходить на половину з верхнього краю щита.
Срібний хрест символізує річки Каратюк та Темрюк, біля яких і розкинулося Веселе. Половина золотого соняха символізує сільське господарство, а в комбінації із пурпуровим полем - захід сонця, адже розташоване в найзахіднішій частині Маріупольського району.
Золоті поля символізують родючі ниви довкола села, а дві квітки сну - регіональний ландшафтний парк "Половецький степ". Унікальним представником фауни парку є саме сон лучний (Pulsatilla pratensis або Pulsatilla nigricans).
Населення
ред.За даними перепису 2001 року населення села становило 162 особи, з них 58,22 % зазначили рідною мову українську та 41,78 % — російську[2].
Історія
ред.За даними 1859 року у панському селі Богодарівка було 12 подвір'їв, 103 мешканців. Етнічно майже суцільно росіяни.[3]
Природно-заповідний фонд
ред.Поблизу села розташований регіональний ландшафтний парк «Половецький степ» та Федорівський ліс.
Примітки
ред.- ↑ Instagram. www.instagram.com. Процитовано 18 січня 2025.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 17 лютого 2016.
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |