Вимірювально-обчислювальний комплекс

Вимі́рювально-обчи́слювальний ко́мплекс (ВОК) — автоматизований засіб вимірювань, що має у своєму складі мікропроцесори (МП) з необхідним периферійним обладнанням, вимірювальні і допоміжні пристрої, керовані від МП, та програмне забезпечення комплексу і призначений для виконання у складі вимірювальної системи конкретного завдання з вимірювання.

Функції ВОК

Незалежно від галузі застосування ВОК повинні виконувати такі функції:

визначення та контроль метрологічних характеристик первинних вимірювальних перетворювачів;
обробка сигналів, що надходять від первинних вимірювальних перетворювачів;
перетворення значень параметрів вхідних сигналів у значення величин.
управління процесом вимірювань;
управління впливами на об'єкт вимірювання;
формування оперативного, змінного, добового та ін. звітів і подання їх оператору у заданій формі;
створення та ведення архівів звітів та журналів подій з можливістю перегляду і друку;
подання оператору результатів вимірювання в заданій формі;
формування, відображення та друк протоколів повірки та контролю.

Вимоги до ВОК

Для виконання покладених функцій ВОК повинен забезпечувати сприйняття, перетворення і обробку сигналів від первинних вимірювальних перетворювачів (датчиків або приладів), управління ними та іншими компонентами, що входять до складу ВОК, а також вироблення нормалізованих сигналів впливу на об'єкт вимірювання, оцінку точності вимірювань і представлення результатів вимірювань у стандартній формі.

Склад та структура ВОК

До складу ВОК входять технічні й програмні компоненти. Програмні компоненти включають в себе системне і загальне прикладне програмне забезпечення.

Залежно від конкретних вимог проектуються однорівневі і багаторівневі ВОК. У однорівневих ВОК все вимірювальне периферійне обладнання сполучене безпосередньо з інтерфейсом центрального процесора. У багаторівневих ВОК обчислювальна потужність розподілена між різними рівнями.

Принципи агрегатування ВОК

Створення нових ВОК зазвичай ведеться шляхом агрегатування (компонування з обмеженого числа уніфікованих функціональних частин: деталей, блоків, вузлів або приладів). Для забезпечення агрегатування важливе значення має сумісність, яка поділяється на інформаційну, енергетичну, конструктивну, метрологічну, експлуатаційну та за надійністю і котра реалізується шляхом використання спільного інтерфейсу.

Інтерфейс регламентує правила обміну усіма видами інформації між пристроєм, що утворюють якусь систему. Він включає в себе апаратні засоби і протокол (сукупність правил, які єдині принципи взаємодії підсистем.).

Стосовно до ВОК інтерфейс забезпечує інформаційну сумісність апаратних засобів, що входять до комплексу. Основні класифікаційні ознаки інтерфейсів:

за способом з'єднання засобів вимірювань і автоматизації інтерфейси поділяються на:
- магістральні,
- радіальні,
- послідовні (ланцюжкові),
- змішані;
за способом передачі інформації інтерфейси поділяються на:
- паралельні,
- послідовні,
- паралельно-послідовні;
за принципом обміну інформацією:
- синхронні,
- асинхронні;
за режимом передачі інформації інтерфейси бувають:
- дуплексні — з двосторонньою одночасною передачею,
- симплексні — з двосторонньою почерговою передачею,
- з односторонньою передачею.

Див. також

Джерела

ДСТУ 2681-94 Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення.
Стухляк П. Д., Іванченко О. В., Букетов А. В., Долгов М. А. Теорія інформації (інформаційно-вимірювальні системи, похибки, ідентифікація): навчальний посібник. — Херсон: Айлант, 2011. — 371 с.
Метрология и электроизмерения в телекоммуникационных системах: Учебник для вузов / А. С. Сигов, Ю. Д. Белик и др. / Под ред. В. И. Нефедова. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высшая школа, 2005. (рос.)