Висоцька волость
Висоцька волость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Висоцьк.
Висоцька волость | ||||
Центр | Висоцьк | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 67 087 (1885) | |||
Населення | 7768 осіб (1885) | |||
Густота | 10.6 осіб / км² | |||
У складі Російської імперії
ред.Станом на 1885 рік складалася з 16 поселень, 15 сільських громад. Населення — 7768 осіб (3861 чоловічої статі та 3907 — жіночої), 518 дворових господарства[1].
Основні поселення волості[1]:
- Висоцьк — колишнє власницьке містечко при річці Горинь за 160 верст від повітового міста, 1040 осіб, 125 дворів; волосне правління; православна церква, синагога, єврейський молитовний будинок, школа, постоялий будинок, 5 ярмарок, 2 водяних млини. За 2 версти — колонія Софіївка із кирхою. За 4 версти — садиба Бродець з винокурним заводом та кінним млином. За 25 верст — смоляний завод.
- Біла — колишнє власницьке село, 320 осіб, 28 дворів, кладовищенська каплиця, водяний млин.
- Велюнь — колишнє власницьке село при річці Горинь, 517 осіб, 47 дворів, православна церква, постоялий будинок, кінний млин.
- Золоте — колишнє власницьке село при річці Став, 427 осіб, 52 двори, кладовищенська каплиця, постоялий будинок, водяний млин.
- Лютинськ — колишнє власницьке село при озері Глинище, 525 осіб, 50 дворів, кладовищенська каплиця.
- Озери — колишнє власницьке село при озері Велике, 540 осіб, 51 двір, православна церква, водяний млин, цегельний завод.
- Удрицьк — колишнє власницьке село при річці Горинь, 227 осіб, 22 двори, каплиця, водяний млин, вітряк, кінний млин.
У складі Польщі
ред.Гміна Висоцьк | |
1920—1939 | |
Воєводство | Поліське |
---|---|
Повіт |
Сарненський (1920-1923) Столінський (1923-1939) |
Адмінцентр гміни | Висоцьк |
Тип гміни | Сільська |
Населення (1921) • населення • густота населення |
11 620 |
Після окупації поляками Волині волость називали ґміна Висоцк і включили до Сарненського повіту Поліського воєводства Польської республіки. Центром ґміни було містечко Висоцьк.
1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька ґміна вилучена з Сарненського повіту і включена до Столінського повіту[2].
Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі від 23 березня 1928 року[3] до ґміни Висоцьк включена більшість території ліквідованої ґміни Теребєжув (крім сіл: Бухличі, Будимля, Глинка, Ольмани, Переброди, Смородськ, Вороння, Теребежів та колоній: Ольманські Кошари й Могильне).
На 1935 рік ґміна складалася з громад[4]:
- Біла
- Хилін
- селище Хилін
- Деревна
- село Деревна
- фільварок Деревна
- смолярня Язвінка
- Городище
- село Городище
- хутір Гумно
- Озери
- село Озери
- хутори: Бервочкі, Більськ, Букатиця, Хомче, Червень, Дежа, Дубно, Дубова, Горнатиця, Кобилище, Косяк, Крушина, Купля, Курінь, Лучище, Мокре, Нивки, Осодруш, Осівці, Островське, Перса, Под'яйвениця, Підсік, Поктонка, Повтюкі, Ракувка, Різки, Ричина, Садище, Струшко, Ступище, Свиниця, Верпта, Вісре, Ворсинське, Заброддя, Задоліріє, Закопань, Закруж'є, Закупче, Заморський, Зарудове, Заселище
- фільварок Озери
- лісничівки: Штамбон, Забільська
- Лютинськ
- село Лютинськ
- хутір Кошари
- лісничівка Рівчаки
- Людинь
- Миляч
- село Миляч
- фільварок Миляч-Жадень
- Озерськ
- село Озерськ
- лісничівки: Біла Гора, Лещериське, Озерськ
- смолярня Броди (Сікалюха)
- Рудня
- село Рудня
- хутір Правосудівка
- Річиця
- село Річиця
- хутір Персквір
- Шахи
- хутори: Шахи, Небивальське, Прилоп
- лісничівка Гранкі
- Тумень
- село Тумень
- хутори: Кам'яна Нива, Кам'яний Острів, Карпова Нива, Кощич, Любоницьк, Пхичин, Подліп'є, Станіславів, Старий Слад, Великий Ліс
- лісничівка Калиповець
- фільварки: Любоницьк, Остапово-Любоницьк
- Удрицьк
- Велюнь
- село Велюнь
- хутори: Козаки, Загробля
- лісничівка Велюнь
- Висоцьк
- Заморочення
- село Заморочення
- хутір Заморочення
- лісничівки: Заморочення, Пруд, В'ясовець
- Софіївка
- колонія Софіївка
- Золоте
- село Золоте
- хутори: Золоте, Вигон, Ястжемблі, Садовне
- смолярня Верх Нового Острова
- Жадень
У складі СРСР
ред.27 листопада 1939 року Висоцька волость включена до Сарненського повіту УРСР у процесі випрямлення кордону з БРСР[5]. 17 січня 1940 року ґміна ліквідована через утворення Висоцького району.
Населення
ред.Станом на 10 вересня 1921 року в гміні налічувалося 1973 будинки та 11 620 мешканців, з них[6]:
- 5699 чоловіків та 5921 жінка;
- 10 927 православних, 397 юдеїв, 158 євангельських християн, 132 римо-католика, 4 греко-католики та 2 будисти;
- 9275 українців, 1773 поляки, 299 євреїв, 154 німці, 86 білорусів та 42 росіянина.
Посилання
ред.- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 233. (рос. дореф.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 46 poz. 452 [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 65. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015.
{{cite book}}
: Недійсний|nopp=n
(довідка) (пол.)
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |