Владислав Абрагам
Владислав Абрагам (пол. Władysław Abraham; 10 жовтня 1860, Самбір — 15 жовтня 1941, Львів) — польський історик, фахівець з історії польської церкви та права. Батько Романа Абрагама. Дійсний член Академії наук у Кракові. Доктор права.
| Владислав Абрагам | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| пол. Władysław Abraham | ||||||||
 | ||||||||
| Народився | 10 жовтня 1860[1][2]  Самбір, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія[1] | |||||||
| Помер | 15 жовтня 1941[1][2] (81 рік) Львів, Райхскомісаріат Україна[1] | |||||||
| Поховання | Личаківський цвинтар[3] | |||||||
| Країна | .svg){kind=small} Республіка Польща | |||||||
| Діяльність | історик, адвокат, політик, медієвіст | |||||||
| Alma mater | Ягеллонський університет (1883) і HU Berlin (1885) | |||||||
| Науковий ступінь | доктор габілітований | |||||||
| Знання мов | польська | |||||||
| Заклад | Ягеллонський університет, Львівський національний університет імені Івана Франка і Люблінський католицький університет Івана Павла II | |||||||
| Членство | Польське наукове товариство у Львові і Варшавське наукове товариство | |||||||
| Посада | посол до Галицького сейму[d] | |||||||
| Нагороди |
| |||||||
Біографія
ред.Народився у місті Самбір (тепер Львівської області). До 1878 навчався в Самбірській гімназії, згодом на правничому факультеті Ягеллонського університету в Кракові, де 1883 захистив докторську дисертацію. Наукову роботу продовжував у Берліні та Римі. Після габілітації 1886 працював доцентом кафедри церковного права Ягеллонського університету (1886-1888).
Надзвичайний (1888), звичайний професор церковного права (1890) на правничому факультеті Львівського університету. 1885–1886, 1896 і 1902. У 1899–1900 був ректором Львівською університету, 1900–1901 — проректором.
Член Польської академії наук. Керував римською науковою експедицією Історико-філософського відділу Академії наук у Кракові. Тоді польські науковці збирали історичні матеріали в бібліотеках Риму і Ватикану. Від 1930 року на пенсії.
Автор ґрунтовних робіт з історії середньовіччя, у яких досліджував діяльність перших організацій польської католицької церкви, а також праць про історію української церкви. 13 серпня 1921 року відзначений Офіцерським хрестом Ордену Відродження Польщі.[4] 31 грудня 1923 року — Командорським хрестом того ж ордену.[5]
У Львові мешкав на вул. Длугоша, 16 (тепер вул. Кирила і Мефодія). Від вересня 1939 до вересня 1941 переховувався в міських монастирях від можливих переслідувань радянської і німецької влади. Помер у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.
Нагороди
ред.- Командорський хрест ордена Відродження Польщі (31 грудня 1923)
- Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (13 липня 1921)
- Командорський хрест ордена Святого Григорія Великого (Ватикан)
- Командорський хрест ордена Франца Йосифа (Австро-Угорщина)[6]
- Орден Залізної Корони ІІІ ступеня (Австро-Угорщина)[6]
- Бронзова ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Ювілейний хрест для цивільних службовців (Австро-Угорщина)
Твори
ред.Написав близько 250 праць, багато з яких присвячено історії Львова:
- «Створення організації католицької церкви на Русі» (Powstanie organizacyi koscioła katolickiego па Rusi, 1904),
- «Кілька подробиць про львівські синоди XV ст.» (Kilka szczegółów о synodach lwowskich z wieku XV, 1908),
- «Якуб Стрепа — архієпископ галицький. 1391—1409» (Jakub Strepa arcybiskup halicki 1391—1409,1908),
- «Початки латинського архієпископства у Львові» (Początki arcybiskupstwa łacińskiego we Lwowie, 1909).
- Zawarcie małżeństwa w pierwotnym prawie polskim. 1925.
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #101471467 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ (unspecified title) — Wrocław: 2016. — С. 273. — 322 с.
- ↑ Order Odrodzenia Polski. Trzechlecie pierwszej kapituły 1921—1924. — Warszawa: Drukarnia Państwowa, 1926. — S. 22.
- ↑ Order Odrodzenia… — S. 16.
- ↑ а б Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1918. — S. 1008.(нім.)
Джерела
ред.- Зарецька Т. І. Абрагам Владислав [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 11. — ISBN 966-00-0734-5.
- Модест Чорний. Абрагам Владислав // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Т. 1 : А — Ґ. — Львів : Літопис, 2007. — ISBN 966-7007-67-1. — ISBN 966-7007-68-8.
Посилання
ред.- Абрагам, Владислав [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Początki prawa patronatu w Polsce [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.]. 1889;
- Organizacja Kościoła w Polsce do poł.w. XII [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. 1890;
- Stanowisko kuryi papieskiej wobec koronacyi Łokietka [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. 1900;
- Powstanie organizacyi kościoła łacińskiego na Rusi. Tom 1 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. 1904;
- Założenie biskupstwa łacińskiego w Kamieńcu Podolskim [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]. 1912;
- Dziewosłęb. Studyum z dziejów pierwotnego prawa małżeńskiego w Polsce [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]. 1922;