Вікіпедія

Сукачов Володимир Миколайович

(Перенаправлено з Володимир Миколайович Сукачов)
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Володимир Миколайович Сукачов (26 травня (7 червня) 1880(18800607), село Олександрівка, кол. Харківська губернія — 9 лютого 1967, Москва) — український радянський ботанік, лісознавець і географ, академік АН СРСР (з 1943), Герой Соціалістичної Праці (1965). Член КПРС з 1937.

Володимир Миколайович Сукачов
рос. Владимир Никола́евич Сукачёв Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився26 травня (7 червня) 1880 Редагувати інформацію у Вікіданих
Зміївський повіт, Харківська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер9 лютого 1967(1967-02-09) (86 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВведенське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Російська республіка
 Російська СФРР
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьбіолог, палеонтолог, археолог, лісівник, ботанік, викладач університету, еколог, географ, forestry engineer Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛісний інститутd (1902)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьбіогеоценологія, фітоценоз Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладСанкт-Петербургський державний лісотехнічний університет[1]
Museum of Botanical Garden of V.L. Komarov Botanical Instituted[1]
Q131455642?[1]
Ленінградський державний університет[2]
Уральський державний лісотехнічний університетd
Московський державний університет лісуd
МДУ
Sukachev Institute of Forestd
Institute of Forest Scienced
Головний ботанічний сад імені Миколи Цицина РАН (Москва)
Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор і академік АН СРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор біологічних наук[4]
Науковий керівникEgbert Wolfd, Бородін Іван Парфенійович і Морозов Георгій Федорович Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіEgbert Wolfd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніPyotr Bogdanovd
Nikolai Vladislavovich Dylisd
Nikolay P'yavchenkod
Sergei Yakovlevich Sokolovd
Aleksey Roded
Рафес Павло Михайлович Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиPyotr Bogdanovd
Nikolay P'yavchenkod
Sergei Yakovlevich Sokolovd
Robert Ivanovich Abolind
Lev Rysind Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРосійська академія наук[5][6]
Російська академія наук[4][7][6]
Польська академія наук
Московське товариство дослідників природиd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяВКП(б)[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:основоположник біогеоценології, один з основоположників вчення про фітоценоз
У шлюбі зПоплавська-Сукачова Генрієтта Іполітівна[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Сукачов Володимир Миколайович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сукачов.

Біографія

ред.

В 1902 закінчив Лісовий інститут у Петербурзі. Був одружений з Поплавською Генрієттою Іполітівною

У 1919—41 очолював створену ним у тому ж інституті кафедру дендрології і систематики рослин.

У 1941-43 — завідувач кафедри біологічних наук Уральського лісотехнічного університету в Свердловську.

В 1944 організував Інститут лісу (тепер Інститутт лісу і деревини Сибірського відділення АН СРСР імені В. М. Сукачова, Красноярськ), яким керував до 1959, в 1959 — лабораторію лісівництва АН СРСР, в 1965 — лабораторію біогеоценології при Ботанічному інституті АН СРСР.

В 1944-48 — професор Московського лісотехнічного інституту, 1946—53 — професор Москоського університету, завідувач кафедри ботанічної географії, одночасно в 1946—58 — головний редактор «Ботанического журнала».

Сукачов В. М. — основоположник біогеоценології, один з основоположників вчення про фітоценоз.

Праці присвячені також проблемам лісознавства, дендрології, болотознавства, геоботаніки, систематики рослин, палеоботаніки, стратиграфії тощо.

З 1946 р. був президентом (з 1963 — почесним президентом) Всерадянського ботанічного товариства; член Польської АН (з 1959).

Нагороджений 3 орденами Леніна, іншими орденами, медалями.

Стояв біля витоків біогеоценології. Фахівець з теорії і методів фітоценології, лісознавства, болотознавства, історії рослинності, спорово-пилкового аналізу, захисного лісорозведення.

Дійсний член АН СРСР (1943). Герой Соціалістичного Труда (1965).

Радянський ботанік, лісознавець і географ, академік (з 1943, член-кореспондент з 1920). Член КПРС з 1937.

Закінчив Лісовий інститут в Петербурзі (1902) і почав працювати асистентом того ж інституту. У 1912—18 обіймав посаду молодшого ботаніка в Ботанічному музеї Петербурзької АН.

У 1919-41 рр. — проф. Лісового інституту (пізніше Лісотехнічна академія), в 1918—25 — Географічного інституту, в 1925-41 рр. — Ленінградського університету.

У 1924—26 завідував акліматизаційним відділом, а в 1931—1933 рр. — відділом геоботаніки Головного ботанічного саду АН СРСР. У 1944 переїхав до Москви. З 1944 — директор Інституту лісу АН СРСР; одночасно в 1944—48 був професором Московського лісотехнічного інституту і в 1948—51 — Московського університету.

Під його керівництвом проведені чисельні експедиції з метою вивчення рослинності різних районів країни. Багато займався питаннями болотознавства; розробив теорію утворення боліт і встановив в околицях Ленінграда пограничний горизонт торф'яників; склав одне з першого керівництва по болотознавству ("Болота, их образование, развитие и свойства ", 1914).

Вніс багато нового у вчення про рослинний покрив. Розробляючи питання фітоценології, сформулював ряд положень, що стосуються завдань і методів дослідження рослинності і експериментальної фітоценології, вказав на значення їх для вирішення ряду практичних завдань в сільському і лісовому господарстві.

В області географії, керуючись ідеями В. В. Докучаєва, Г. Ф. Морозова та інших, розвиває ідеї широких комплексних підходів до вивчення природних явищ і особливо рослинності; у 1942 висунув і дав обґрунтування особливому напряму в природознавстві — біогеоценології.

Відомі також його роботи в області палеоботаніки. С. є піонером в справі розробки і вживання методу споро пилкового аналізу для вивчення післяльодовикового і міжльодовикових відкладень СРСР. Багато працював по вивченню типів лісу, запропонував методику типологічних досліджень і дав струнку теорію типів лісу; створив свою школу лісотипологів. Йому належать також роботи в області систематики деревних порід (модрини, берези, верби і ін.); займаючись селекцією деревних рослин, отримав ряд коштовних сортів верб і ін. порід.

Під керівництвом Сукачова В. М. (з 1949) проводяться науково-дослідної роботи з захисного лісорозведення.

Автор ряду підручників і керівник з дендрології, геоботаніки, вивчення рослинності і особливо по вивченню типів лісу, а також роботи по деяких питаннях дарвінізму. Член-упорядник (1916) і президент (з 1946) Всесоюзного ботанічного товариства, президент (з 1955) Московського товариства дослідників природи, почесний член Всесоюзного ботанічного товариства і Географічного товариства СРСР.

За наукові дослідження Географічне товариство СРСР чотири рази присуджувало Сукачову В. М. винагороди (1912, 1914, 1929, 1947).

У 1951 АН СРСР за дослідження в області лісорозведення і в області географічних наук присудила йому велику золоту медаль ім. В. В. Докучаєва.

Нагороди

ред.

Герой Соціалістичної Праці (1965)

Три ордена Леніна

Інші ордена та медалі

Золота медаль імени Н. М. Пржевальского

Золота медаль імени П. П. Семенова-Тян-Шанського

Золота медаль імени В. В. Докучаєва (1951) — «За творческое развитие научных идей В. В. Докучаева о взаимосвязях и взаимозависимостях между почвой, растительностью и другими природными условиями, а также за плодотворную деятельность по организации научных работ по защитному лесоразведению»

Наукові праці

ред.

Сукачев В. Н. Что такое фитоценоз? // Сов. ботаника. 1934. № 5. С. 4-18. [стенограмма дискуссии в Ботаническом ин-те АН СССР, С. 3-50]

Сукачёв В. Н. Идея развития в фитоценологии // Сов. ботаника. 1942. № 1-3. С. 5-17.

Сукачёв В. Н. О принципах генетической классификации в биоценологии // Журн. общ. биологии. 1944. Т. 5, № 4. С. 213—227.

Сукачёв В. Н. Биогеоценология и фитоценология // Докл. АН СССР. 1945. Т. 47, № 6. С. 447—449.

Сукачёв В. Н. О соотношении понятий «географический ландшафт» и «биогеоценоз» // Вопросы географии. М. : Географгиз, 1949. Вып. 16. С. 45-60.

Сукачёв В. Н. Общие принципы и программа изучения типов леса // Сукачёв В. Н., Зонн С. В. Методические указания к изучению типов леса. 2-е изд. М. : Изд-во АН СССР, 1961. С. 9-75.

Сукачёв В. Н. Биогеоценоз как выражение взаимодействия живой и неживой природы на поверхности Земли: соотношение понятий «биогеоценоз», «экосистема», «географический ландшафт» и «фация» // Основы лесной биогеоценологии / под ред. В. Н. Сукачёва, Н. В. Дылиса. М. : Наука, 1964. С. 5-49.

Сукачёв В. Н. Избранные труды в трех томах / под ред. Е. М. Лавренко. — Л. : Наука. -Т. 1 : Основы лесной типологии и биогеоценологии. — 1972. — 419 с ; Т. 2 : Проблемы болотоведения, палеоботаники и палеогеографии. — 1973. — 352 с ; Т. 3 : Проблемы фитоценологии. — 1975. — 543 с

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Манойленко К. В. В.Н. Сукачев и И.П. Бородин: письма ученика к учителю, V.N. Sukachev and I.P. Borodin: Correspondence Relations // Историко-биологические исследования — 2012. — Т. 4, вып. 2. — С. 96–106. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  2. ↑ Сумина О. И., Мирин Д. М. 80 лет кафедре геоботаники и экологии растений СПбГУ (ЛГУ): Всероссийская конференция «Развитие геоботаники: история и современность», The 80th Anniversary of the Department of Geobotany and Plant Ecology of Saint-Petersburg (Leningrad) State University: The All-Russian Conference “The Development of Geobotany: Its History and Present State” // Историко-биологические исследования — 2011. — Т. 3, вып. 4. — С. 143–147. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  3. ↑ Гельтман Д. В. Непростое объединение Ботанического сада и Ботанического музея в Ботанический институт, The Uneasy Merging of the Botanical Garden and Botanical Museum into the Botanical Institute // Историко-биологические исследования — 2014. — Т. 6, вып. 3. — С. 35–60. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  4. ↑ а б Романова Н. Е. «Существует совсем другая биология»: к 75-летнему юбилею Якова Михайловича Галла, A whole different biology does exist: to the 75th birthday of Yasha Gall // Историко-биологические исследования — 2022. — Т. 14, вып. 2. — С. 7–32. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24412/2076-8176-2022-2-7-32
  5. ↑ Рихтер Я. А., Глебов М. П., Рихтер Т. Я. Дорога в будущее: К истории кружка «Маленьких ботаников», The Road to the Future: the History of “The Little Botanists” Society // Историко-биологические исследования — 2018. — Т. 10, вып. 4. — С. 8–38. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2018-11975
  6. ↑ а б в Голуб В. Б. Утраченная в СССР концепция «подвижного равновесия», The Lost Concept of «Dynamic Balance» in the USSR // Историко-биологические исследования — 2017. — Т. 9, вып. 1. — С. 40–67. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  7. ↑ Письма советских учёных в издательство «Наука» в поддержку издания очерка Ж.А. Медведева «Биологическая наука и культ личности», Letters of Soviet scientists to the publishing house “Nauka” in support of the publication of Zhores Medvedev’s essay “Biology and the personality cult” // Историко-биологические исследования — 2019. — Т. 11, вып. 2. — С. 20–40. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  8. ↑ Федотова А. А. Юбилеи Николая Вавилова в меняющихся политических контекстах, Remembering Nikolai Vavilov under Changing Political Contexts // Историко-биологические исследования — 2015. — Т. 7, вып. 2. — С. 67–80. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  9. ↑ https://plants.jstor.org/stable/10.5555/al.ap.person.bm000330992

Література

ред.
  • Владимир Николаевич Сукачев, М.—Л., 1947 (Акад. наук СССР. Материалы к биобиблиографии ученых. СССР. Серия биологических наук. Ботаника, вып. 3)
  • Сочава В. Б., Творческий путь В. Н. Сукачева и его роль в развитии геоботаники и ландшафтоведения (К 75-летию со дня рождения и 55-летию научной деятельности), «Известия Всесоюзного географического общества», 1955, т. 87, вып. 5;
  • Академику В. Н. Сукачеву к 75-летию со дня рождения. Сборник работ по геоботанике, лесоведению, палеогеографии и флористике, М.—Л., 1956.

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про ботаніка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Сукачов_Володимир_Миколайович