Володимир Підгородецький
польський архітектор
Володимир Підгородецький (1859, Корчин — 1923) — архітектор.
| Володимир Підгородецький | |
|---|---|
| Народження | 1859 Корчин |
| Смерть | 1923 |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | історизм, модернізм |
| Членство | Польське політехнічне товариство у Львові |
 Володимир Підгородецький у Вікісховищі | |
Біографія
ред.У 1878—1886 роках навчався на будівельному відділі Технічної академії. Концесіонований будівничий у Львові. Від 1893 року член Політехнічного товариства.[1] Викладав у львівській Промисловій школі курси з будівельних конструкцій, економіки будівництва, основ архітектурних форм, проєктування.[2] Створив будівельне підприємство спільно з архітектором Яковом Баллабаном. Член журі конкурсу на проєкти прибуткових будинків у Львові на вулицях Коперника і Шайнохи (нині — вулиця Банківська).[3] Мешкав в будинку на вул. Собєського, 4 (нині — вулиця Братів Рогатинців) у Львові[4]. Помер 1923 року[1].
- Роботи у Львові
- Споруди на Галицькій крайовій виставці (1894, спільно з Яковом Баллабаном)[5]. Керівництво спорудженням водонапірної вежі там же (спільно з Якубом Баллабаном, проєкт Юліана Захаревича і Міхала Лужецького)[6].
- Прибуткова кам'яниця Дідушицьких на вулиці Лисенка, 17 (1895)[7].
- Житловий будинок, зведений у дусі північного маньєризму на вулиці Поповича, 7 (1896)[8].
- Спорудження будинку пожежної стражниці на вулиці Підвальній, 6 за проєктом інженера Іґнатія Брунека. Усі земляні та будівельні роботи виконувалися під керівництвом будівничого Володимира Підгородецького[9] (1901)[10][11].
- Житловий будинок Доміцелі Клімович на розі вулиць Зеленої, 6, і Руставелі, 2 у Львові (1901), скульптурне оздоблення, ймовірно, Петра Війтовича[11].
- Житловий будинок на вулиці Братів Рогатинців, 32 (1908)[12].
- Реконструкція мансардного поверху готелю «Жорж» (1909).[13].
- Прибуткові будинки в стилі модернізованого бароко на вулиці Дорошенка, 19 (1908—1909), Саксаганського, 11 (1911—1912). Обидва будинки оздоблені Петром Війтовичем[14].
- Реконструкція синагоги Великий Бейт-мідраш Передмістя на нинішній вулиці Сянській, 5 (1912, спільно з Генриком Сальвером)[15].
- Ґрунтовна реконструкція синагоги Хадашим на вулиці Вугільній, 3 у Львові. Фасади набули сецесійного вигляду, надбудовано аттик, другий ярус над Талмуд-Торою і другий ярус галерей. Проєкт затверджений 1912 року, реалізований до першої світової війни[16].
- Реконструкція приміщень у будинках НТШ на вулиці Винниченка, 24 і 26 (1914, 1912)[17].
- Реконструкція вітрин будинку на вулиці Галицькій, 3 (1913), вітрини та фасад будинку № 10 (1909 і 1912), сходова клітка будинку № 17 (1896).[18]
-
Будинок на вул. Саксаганського, 11 -
Будинок на вул. Дорошенка, 19 -
Будинок на вул. Поповича, 7 -
Будинок на вул. Руставелі, 2 -
Будинок пожежної стражниці на вул. Підвальній, 6 -
Прибуткова кам'яниця Дідушицьких на вул. Лисенка, 17
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки
ред.- ↑ а б Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie (1877—1927) / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 94. (пол.)
- ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 80. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
- ↑ Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 13. — S. 192; Konkurs na szkice domów czynszowych we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6, 7, 8. — S. 126. (пол.)
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik siedmnasty, 1913. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — S. 530. (пол.)
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 300.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 132. — ISBN 978-966-7022-86-0.
- ↑ Смірнов Ю. Палац на Курковій. Львівська резиденція графів Дідушицьких // Галицька брама. — 2007. — № 11—12 (155—156).
- ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 164. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
- ↑ Ігор Сьомочкін (28 лютого 2017). Пожежна станція Львова, початок XX ст. photomuseum.lviv.ua. Музей історії фотографії у Львові. Архів оригіналу за 5 грудня 2023. Процитовано 17 вересня 2024.
- ↑ Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Підвальна, 6 — Управління державної пожежної охорони УМВСУ у Львівській області. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 вересня 2024.
- ↑ а б Rzeźba lwowska… — S. 125.
- ↑ Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 168. — ISBN 5-7745-0358-5.
- ↑ Сиряміна Н. Чарівна еклектика старого Львова: готель «Жорж» // Архітектурний вісник. — 1997. — № 4. — С. 43.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 491.
- ↑ Гельстон Й. Ансамбль вулиці Божничої // Галицька брама. — 1997. — № 10—11 (34—35). — С. 8.
- ↑ Бойко О. Синагога «Янкель Янцер Шуль» // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 135, 137. — ISBN 966-8849-30-2.
- ↑ Вуйцик В. С. До історії будинків наукового товариства ім. Шевченка // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Львів, 2004. — Вип. 14. — С. 168, 170. — ISBN 966-95066-4-13.
- ↑ Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — Львів, 1999. — Вип. 10. — С. 43, 48, 56. — ISBN 966-95066-3-8.
Джерела
ред.- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — 372 s. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
- Księga pamiątkowa Towarzystwa «Bratniej Pomocy» słuchaczów Politechniki we Lwowie: (wydana z powodu Zjazdu z dnia 12. lipca 1894 byłych słuchaczów Akademii technicznej, następnie Szkoły politechnicznej we Lwowie. — Lwów: Nakładem Towarzystwa «Bratniej Pomocy» Słuchaczów Politechniki, 1897. — S. 224. (пол.)