Шаманов Володимир Анатолійович
Володимир Анатолійович Шаманов (рос. Владимир Анатольевич Шаманов, нар. 15 лютого 1957 року, Барнаул) — військовий злочинець, російський політик. Депутат Державної Думи РФ VII скликання з 5 жовтня 2016 року. Колишній командувач повітряно-десантних військ Росії (24 травня 2009 — 5 жовтня 2016).[1]
Володимир Анатолійович Шаманов | |
---|---|
Депутат Державної Думи РФ VII скликання | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 5 жовтня 2016 |
Командувач Повітряно-десантних військ Росії | |
24 травня 2009 — 5 жовтня 2016 | |
Президент | Дмитро Медведєв Володимир Путін |
Наступник | Андрій Сердюков |
Губернатор Ульяновської області | |
6 січня 2001 — 22 листопада 2004 | |
Президент | Володимир Путін |
Попередник | Юрій Горячев |
Наступник | Сергій Морозов |
Народився | 15 лютого 1957 (67 років) Барнаул, Алтайський край, Російська РФСР, СРСР |
Відомий як | політик, воєначальник, депутат Державної Думи РФ |
Громадянство | Росія |
Alma mater | Рязанське повітряно-десантне командне училище (1978), Військова академія імені М. В. Фрунзе (1989) і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (1998) |
Політична партія | Єдина Росія |
Звання | Генерал-полковник |
Нагороди | |
Підпис | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Командував повітряно-десантними військами ЗС РФ[2] під час участі їхніх підрозділів у збройній агресії Росії проти України.
З 12 травня 2014 року за дестабілізацію ситуації в Україні у списку санкцій Євросоюзу та України[3].
Життєпис
ред.Генерал Володимир Шаманов брав участь в першій і другій чеченських війнах, де здобув прізвисько «Чеченський різник» та порівняння з імперським генералом Єрмоловим; за заслуги в карально-бойових операціях (див. розділ «Інциденти») йому присвоєно звання «Героя Росії».
У грудні 2000 року обраний губернатором Ульяновської області. Губернаторство генерала відмітилось низкою звинувачень у некомпетентності та лобіюванні інтересів бізнес-структур Микити Михалкова, який підтримав Шаманова під час виборів.[4]
У листопаді 2004 року генерал зняв свою кандидатуру з чергових губернаторських виборів і отримав пост помічника прем'єр-міністра Михайла Фрадкова з питань соціального захисту військовослужбовців і взаємодії з ветеранськими організаціями.
У березні 2006 року переведений на посаду радника міністра оборони.
З листопада 2007 року займав посаду начальника Головного управління бойової підготовки і служби військ збройних сил Російської Федерації. Після російсько-грузинської війни з серпня 2008 очолив російське угрупування військ в Абхазії.
25 травня 2009 року генерал-лейтенант Володимир Шаманов призначений на посаду командувача повітряно-десантними військами Росії. Директор міжнародної правозахисної організації «Г'юман Райтс Вотч» по Європі і Центральній Азії Холлі Картнер вважає, що генерала потрібно було не підвищувати по службі, а віддавати під слідство.
з 5 жовтня 2016 року — депутат Державної Думи РФ VII скликання.
Російсько-українська війна
ред.12 травня 2014 року Володимир Шаманов був включений до санкційного списку ЄС.[5]
22 серпня 2014 року генерал-полковник Шаманов, на той час командувач ПДВ РФ, назвав звинувачення української сторони щодо розбитого підрозділу псковських десантників під Луганськом провокацією, і зробив заяву: «В нашій десантно-штурмовій дивізії всі живі й здорові».[6]
У вересні 2015 року Володимир Шаманов був включений до санкційного списку (номер 166 у списку) запровадженого Україною у відповідь на російську збройну агресію[7][8][9].
Інциденти
ред.У лютому 2005 року Європейський суд з прав людини визнав Шаманова відповідальним за операцію федеральних сил в селі Катир-Юрт в лютому 2000 року, яка характеризувалася «масованим застосуванням зброї невибіркового дії» і призвела до загибелі цивільних осіб і порушення права на життя. У ході цієї операції федеральні сили завдавали по селу масовані удари. Європейським судом було встановлено, що Шаманов не вжив необхідних заходів обережності при використанні важкого озброєння в населеному районі, який російське командування оголосило «зоною безпеки».[джерело?] Слідом за рішенням європейського суду російська влада провела розслідування операції в Катир-Юрті, але у 2007 році справу припинили «за відсутністю складу злочину» у діях військових.[джерело?]
В Алхан-Юрт і підлеглі Шаманова федеральні військовослужбовці в грудні 1999 року вбили не менше 14 жителів за обставин, які дозволяють кваліфікувати їх загибель як позасудову страту.[джерело?]
18 серпня 2009 року Шаманов, командувач Повітрянодесантних військ РФ, використав армійський загін спецпризначення для того, щоб перешкодити обшуку на заводі власного зятя. Слідчий Олег Целіпоткін мав здійснити обшук заводу «Спорттек» у рамках кримінальної справи, завод належав Олексію Храмушину, зятю Шаманова. 7 жовтня 2009 року Шаманов отримав догану із формулюванням про «неповну службову відповідність» та «спробу використання службового становища з особистою метою».[10][11]
Санкції
ред.З 12 травня 2014 року у списку санкцій Євросоюзу — за розгортання російських повітряно-десантних сил у Криму.[12]
З 2020 року — під санкціями Австралії.[13]
24 лютого 2022 року, після вторгнення Росії в Україну, потрапив під санкції Канади,[14] з березня під санкціями Швейцарії.[15]
30 вересня 2022 року внесено до списку санкцій США.[16] Також знаходиться у списку санкцій Великобританії, України та Нової Зеландії.[17]
Примітки
ред.- ↑ Владимир Шаманов назначен командующим ВДВ — Десантура.ру - о десанте без границ. desantura.ru. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 31 травня 2017.
- ↑ Колишній командувач Повітрянодесантних військ ЗС РФ генерал-полковник Шаманов Володимир Анатолійович [Архівовано 18 грудня 2018 у Wayback Machine.] ГУР МОУ
- ↑ Санкционные списки против российских граждан и компаний
- ↑ «Симбирский подельник». Інформаційне агентство «Стрингер». 14 вересня 2002. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 22 січня 2012.
- ↑ новостей, Независимое бюро. Независимое бюро новостей | ЕС ввел санкции против Царева, Поклонской и Пономарева. nbnews.com.ua. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Командующий ВДВ Шаманов дал ответ «Курьеру» о якобы подбитой БМД из Пскова. www.province.ru. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 14 липня 2016.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №549/2015. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року ’’Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. Сайт Президента України. 16 вересня 2015. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.
- ↑ Санкции Украины против России: полный список компаний и персон. Ліга. 16 вересня 2015. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.
- ↑ Додаток 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року ― Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) (PDF). Сайт Президента України. 2 вересня 2015. Архів оригіналу (PDF) за 16 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.
- ↑ Korrespondent.net. СКП отказался возбуждать уголовное дело против главы ВДВ России (рос.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018.
- ↑ Командующий ВДВ Владимир Шаманов получил выговор. 7 жовтня 2009. Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018.
- ↑ Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ Australia and sanctions. Архів оригіналу за 17 грудня 2022. Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (16 березня 2022). Canada Gazette, Part 2, Volume 156, Number 6: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ Russia-related Designations and Designations Updates; Publication of Russia-related Frequently Asked Question.
- ↑ ШАМАНОВ Володимир Анатолійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 9 квітня 2023. [Архівовано 2023-04-09 у Wayback Machine.]
Див. також
ред.Посилання
ред.- «Генерал Шаманов ответствен за гибель людей в Чечне». ПРИМА-News. 28.05.2009
- Шаманов Владимир Анатольевич // Сайт Министерства обороны Российской Федерации [Архівовано 14 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Колишній командувач Повітрянодесантних військ ЗС РФ генерал-полковник ШАМАНОВ Володимир Анатолійович. http://gur.gov.ua. ГУР МОУ. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 24 липня 2017.