Воронинці (Золотоніський район)
Воронинці — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Іркліївської сільської громади. У селі мешкає 450 людей.
| село Воронинці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Тер. громада | Іркліївська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71040130050048109 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1691 |
| Населення | 450 |
| Площа | 0 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 19935 |
| Телефонний код | +380 4739 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°31′11″ пн. ш. 32°15′51″ сх. д. / 49.51972° пн. ш. 32.26417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
82 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Іркліїв |
| Карта | |
  Воронинці | |
 Воронинці | |
| Мапа | |
| |
Історія
ред.Перша документальна згадка про Воронинці датується 1691 роком.[1]
За Гетьманщини село Воронинці входило як до складу Іркліївської сотні Переяславського полку, так і з 1757 року, у відновленій Канівецькій сотні того ж полку.
У 1779 році в селі була церква Усікновення голови Іоанна Хрестителя.[2][3][4]
Зі скасуванням полкового устрою на Лівобережній Україні, Воронинці у 1781 році увійшли до Городиського повіту Київського намісництва.
За описом Київського намісництва 1781 року у Воронинцях було 82 хат. За описом 1787 року в селі проживало 248 душ. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників: таємного радника Неплюєва і сотнички Пелагеї Кулинської.[5]
Село є на мапі 1816 року як Вороніци[6]
У ХІХ ст. Воронинці були у складі Золотоніського повіту Полтавської губернії. З веденням волостного устрою, увійшли до Мельниківської волості.
Відомі люди
ред.В селі народилися:
- Тупицький Юрій Петрович (1935—2019) — режисер, член Національної спілки письменників України.
- Бабак Микола Пантелеймонович (* 1954) — Народний художник України, Лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Ткаченко М.М. Канівська сотня Переяславського полку за Рум'янцівською ревізією. — Записки історично-філологічного відділу ВУАН, 1926. — С. 249.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 550-551 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст. 459 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 143, 244
- ↑ Подробная карта Российской Империи и близлежащих заграничных владений. Столистовая карта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
|
Це незавершена стаття з географії Черкаської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |