Воропай Анатолій Давидович

український журналіст (1922–86)
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Анатолій Давидович Воропай
Народився20 липня 1922(1922-07-20)
с. Череватівка, нині Білопільського району Сумської області
Помер16 січня 1986(1986-01-16) (63 роки)
м. Ромни Сумської області
Діяльністьписьменник, журналіст

Анатолій Давидович Воропай (20.07.1922, с. Череватівка, нині Білопільського району Сумської області — 16.01.1986, м. Ромни Сумської області) — український журналіст, письменник.

Біографія

ред.

Воропай Анатолій Давидович народився 20 липня 1922 року в селі с. Череватівка, нині Білопільського району Сумської області. Успішно закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Працював заступником редактора, редактором районної газети «Вісті Роменщини», власкором обласної газети «Сумщина». В редакції панувала атмосфера поваги, взаєморозуміння, здоровий творчий клімат. Редактор багато працював. ПІсля роботи затримувався в кабінеті до пізнього вечора. Була у Воропая звичка — прочитати вголос всю газету, перш, ніж передати її до друку. Анатолій Воропай видав ряд гумористичних збірок. Він майже довершив роботу над повістю «Веселівські жартуни». Епізоди книги друкувались у газеті «Ленінська правда». Проте видавати книгу було заборонено. Така несправедливість і надмірна праця пришвидшили смерть. У 64 роки Анатолій Давидович помер в місті Ромни. Збірка «Язик за зубами» (К., 1989) була видана посмертно.

Творча діяльність

ред.

Вчитель за професією, Анатолій Давидович Воропай прийшов працювати в редакцію роменської міськрайонної газети в 1955 році. Працював заступником редактора, редактором районної газети «Вісті Роменщини». Популярністю користувалися газетні матеріали під рубрикою «Листи коментує Василь Кислиця» (псевдонім редактора). Дошкільними і дієвими були коментарі, написані живою народною мовою. Темою журналістських робіт Анатолія Воропая були життєписи про людей праці. А його гуморески були справжніми художніми полотнами. Тоді газета «Комуністичним шляхом» мала тираж 10 тисяч і була нагороджена Грамотою Верховної Ради України. Воропай А. Д. водночас друкувався в журналі «Перець». Туди він надсилав дошкульні фейлетони, написані на місцевих фактах. Це привело до звільнення Анатолія Демидовича з посади редактора газети. В останні роки А. Д. Воропай працював кореспондентом обласної газети «Ленінська правда».

Твори

ред.
  1. Автор збірки «Гуморески» (Харків, 1964)
  2. «Кутя без меду» (Харків, 1967)
  3. «Кому пікся калач» (Київ, 1979)
  4. «Язик за зубами» (Київ, 1989 посмертно).

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  1. Сумщина в іменах. Енциклопедичний довідник. -Суми.-2003.
  2. Лаврик Микола. Густина його життя.// Вісті Роменщини, № 5.-2018.
  3. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=29873 [Архівовано 28 січня 2018 у Wayback Machine.]