Воскресенська ротонда (Галич)
Воскресенська ротонда, ротонда в урочищі Воскресенське — одна з будівель княжого Галича, найімовірніше культового призначення, мала характер дерев'яної, дещо витягненої у плані восьмигранної ротонди, архітектура якої свідчить про характерну для галицької архітектурної школи різноманітність планувально-просторових вирішень.
| Воскресенська ротонда | |
|---|---|
 Західний фасад Воскресенської ротонди (варіант реконструкції) | |
| 49°05′25″ пн. ш. 24°42′01″ сх. д. / 49.090386° пн. ш. 24.700342° сх. д. | |
| Розташування | Україна, Галич |
| Початок будівництва | XII — поч. ХІІІ ст. |
| Будівельна система | ротонда |
| Стиль | Галицька архітектурна школа |
| Належність | православ'я |
Розташування
ред.Урочище «Воскресенське» знаходиться напроти стрілки мису Крилоського городища по другий, правий бік Мозолевого потоку. Воно має вигляд невеликого пагорбка заввишки 8-12 м з ніби «зрізаним» вершком і стрімкими схилами. Привабливі зовнішні риси горбка та його загадкова назва стали об'єктом зацікавлення ще перших дослідників літописного Галича.[1]
Дослідження
ред.Л.Лаврецький розкопав тут у 1884 році фундаменти невідомої восьмикутної, на його думку, будівлі. І.Шараневич заочно зробив висновок, що фундаменти подібні за формою і матеріалом до «Полігону» в урочищі «Карпів гай» і вважав знахідку залишками церкви-ротонди Воскресення, яка, на основі даних вченого, існувала ще у XVIII ст. Київський професор Володимир Антонович, який оглянув розкоп у 1885 році, вважав, що фундаменти на «Воскресенськім», як і «Полігону» треба відносити до оборонних кам'яних веж. Повторні дослідження нерозгаданої ротонди розпочав Я.Пастернак у 1941 році. Війна не дала можливості до кінця вивчити об'єкт. Однак. Я.Пастернак встиг зафіксувати план пам'ятки і зробити висновок на користь кам'яної церковці чи каплиці. Брак багатьох даних змусив звернутись до пам'ятки втретє у 1989 році. Розкопки розпочали археологи з Ленінграда, а продовжила експедиція Інституту суспільних наук зі Львова.[1]
Архітектура
ред.Фундаменти окреслюють в цілому круглясту форму будівлі. Зовнішні контури фундаменту досить розпливчасті й утворюють коло діаметром близько 10 м. Фундамент сильно пошкоджений тривалою оранкою після розкопів 1884 та 1941 рр. В одному місці він зовсім втрачений, а місцями розораний до ширини 2 м. Конструкція фундаменту складається з плит мергелю або опоки та річкового каміння на землі та глині. Жодних слідів кам'яного будівництва не було зафіксовано. Археологи прийшли до висновку, що споруда мала вигляд зрубної дво- або триярусної дерев'яної церкви-каплиці, план якої швидше всього був восьмигранним. Архітектура ротонди свідчить про своєрідну, дотепер не відому традицію середньовічного галицького будівництва.[2] На думку Ю. Лукомського, матеріал, з якого споруджений фундамент, вказує на відносно пізній час побудови тому споруду слід датувати XIII століттям.[1] Львівський дослідник Я. Тарас пропонував пов'язати архітектуру Воскресенської ротонди із взаємовпливами Галицького князівства із балканськими країнами, передовсім Хорватією та Сербією.[3]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Лукомський Ю. В. Архітектурна спадщина давнього Галича. — Галич: 1991 р.
- ↑ Лукомський Ю. Воскресенська церква ХІІ— ХІІІ століть у Крилосі // Записки НТШ. — Львів, 2001. — Т. CCXLI. — (Праці Комісії архітектури та містобудування)
- ↑ Тарас Я. Українсько-хорватські паралелі в середньовічній сакральній архітектурі // Народознавчі зошити. № 4 (112), 2013, — С.736
Посилання
ред.- Фундамент Воскресенської ротонди Національний заповідник Давній Галич.