Восьма Школа, район восьмої школи — населена місцевість на північно-східній околиці міста Олександрія.

Восьма Школа
Олександрія

На карті Олександрії
Загальна інформація
48°41′45″ пн. ш. 33°07′39″ сх. д. / 48.695889° пн. ш. 33.127464° сх. д. / 48.695889; 33.127464
Країна Україна
Адмінодиниця Олександрія Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код 05235
Головні вулиці Кременчуцька, Культурна, Шкільна, Хасанська
Заклади освіти
та культури
Школа № 8
Транспорт
Автошляхи М22
Карта
Мапа

Розташування

ред.
 
Школа у 1949 році

Район восьмої школи є крайньої північною околицею Олександрії. Від решти місцевостей міста він відділений річкою Березівкою зі сходу (від Заводського мікрорайону), і залізницею з півдня. Автомобільне сполучення з містом можливе у напрямку Покровської площі — вулицею Кременчуцькою, через проїзд під залізничним мостом; із Заводським мікрорайоном — через дамбу, яка є продовженням вулиці Шкільної. Крім того, південно-західною своєю частиною район дотичний до автошляхів на Кременчук (М22) і в Приютівку(Т 1215). Ця околиця називається Пролісок за назвою придорожного кафе що було тут раніше.

Історія

ред.

Південно-східна частина мікрорайону, понад річкою Березівкою була заселеною вже принаймні з першої половини ХІХ сторіччя. В період Російської імперії ця заселена місцевість входила до передмістя Березівка, разом з прибережною частиною теперішнього Заводського мікрорайону та кварталами що від 1901 року опинилися на південь від залізниці. У той час основною дорогою правобережної частини передмістя Березівка була вулиця Ісакіївська, нині Кременчуцька.

Свою теперішню назву масив отримав від Школи № 8, яка знаходиться між вулицями Шкільна, Кременчуцька та Культурна. Школа є пам'яткою архітектури, вона була збудована ще за царських часів. В перші десятиліття радянської влади школа мала третій номер, потім його було змінено на восьмий.[1]

 
 
Олександрія і довколишні населені пункти на мапі початку ХХ ст. План Олександрії початку ХХ ст.

Характеристика

ред.

Місцевість забудована майже виключно малоповерховою приватною житловою забудовою. На півдні, упритул до залізниці, розташовується гаражний кооператив. Зі споруд суспільного призначення, окрім школи є кілька невеликих крамниць. Будинки переважно невеликі, одноповерхові, 1950-1970-х років побудови. Також є кілька вулиць із садибною забудовую 1980-1990-х років, для якої переважно характерні двоповерхові будинки.

Формально місцевість є основною частиною «Північно-Західного мікрорайону», який описується такими межами: «північна частина міста між річкою Березівка, залізницею та межею міста»[2].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Історія школи№ 8. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 11 листопада 2014.
  2. Коротка характеристика

Посилання

ред.