Вулиця Івана Вакарчука
Вулиця Івана Вакарчука — невелика вулиця у Галицькому районі міста Львова[5][6], неподалік від історичного центру. Сполучає вулиці Яна Матейка та Устияновича. Прилучається вулиця Новаківського[7].
| Вулиця Івана Вакарчука Львів | |
|---|---|
 Кам'яниця (вул. Івана Вакарчука, 12) | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Івана Вакарчука |
| Колишні назви | |
| Баденіх, Полтавська, Баденіх, Ганс Захсштрассе, Баденіх, Кіндрата Рилєєва | |
| польського періоду (польською) | Badenich |
| радянського періоду (українською) | Полтавська, Баденіх, Рилєєва |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 147 м |
| Координати початку | 49°50′13.76″ пн. ш. 24°1′02.96″ сх. д. / 49.8371556° пн. ш. 24.0174889° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′10.37″ пн. ш. 24°00′59.07″ сх. д. / 49.8195472° пн. ш. 24.0164083° сх. д. |
| поштові індекси | 79000[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3, 3а, 5, 7, 8, 9, 10, 12[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 5, 7, 8, 9, 10, 12[3] |
| Поштові відділення | Львів-поштамт (вул. Словацького, 1)[1] |
| Забудова | історизм, віденська сецесія[4] |
| Парки | імені Івана Франка |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
Назви
ред.- 1895 — січень 1941 роки — Баденіх, на честь польської графської родини Бадені.
- січень — серпень 1941 року — Полтавська, на честь міста Полтава.
- серпень — листопад 1941 років — Баденіх.
- листопад 1941 — липень 1944 років — Ганс Захсштрассе, на честь німецького поета та композитора Ганса Захса.
- липень 1944 — 1946 роки — Баденіх, повернена передвоєнна назва.
- 1946 — 2022 роки — вулиця Рилєєва, на честь російського поета Кіндрата Рилєєва[8].
- З 18 серпня 2022 року сучасна назва — вулиця Івана Вакарчука, на пошану Івана Вакарчука, українського науковця, політика та громадського діяча[9].
Забудова
ред.В архітектурному ансамблі вулиці Івана Вакарчука переважають історизм та сецесія[4]. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3].
№ 3 — триповерховий житловий будинок, споруджений на початку XX століття на замовлення власників ділянки Еміля та Фані Клейнерів[10].
№ 5 — будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 251-м[3]. Нині у цьому будинку міститься хостел «Sleep & Go».
№ 7 — житловий будинок споруджений у 1896—1897 роках за проєктом архітектора Станіслава Холонєвського[11]. За Польщі в одному з приміщень будинку містився приватний медичний кабінет (екстрені випадки), що належав до другого району дільничних лікарів м. Львова[12]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 252-м[3].
№ 8 — будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1018-м[3].
№ 9 — триповерховий житловий будинок, споруджений у 1896–1897 роках[13] для архітектора Станіслава Холонєвського[14] за його власним проєктом. У міжвоєнний період в будинку містилася бібліотека Еви Пейгорт[13]. Нині в будинку діє ресторан «Холлі Буш», а також від жовтня 2016 року в будинку запрацював перший коворкінг для батьків з дітьми — центр дитячого розвитку «Пташеня»[15]. Будинок внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 253-м[3].
№ 10 — будинок внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 254-м[3].
№ 12 — чотириповерховий житловий будинок, на розі з вулицею Устияновича, споруджений у 1907 році за проєктом архітектора Казімежа Жечицького на замовлення Леона Богусевича, власника земельної ділянки. Будинок пам'ятний тим, що тут відомий мешкав український письменник, літературознавець, педагог Денис Лукіянович[16]. Також у цьому будинку мешкали український вчений-правознавець, доктор права, професор римського та цивільного права Львівського університету Олександр Надрага та його дружина Теодозія з Тунів — доктор медицини, лікар-педіатр Народної лічниці, Порадні матерів, член Українського лікарського товариства[17]. Нині у напівпідвальному приміщенні будинку працює вегетаріанський (веганський) ресторан «Агрус» (раніше у тому приміщенні містилося кафе «Гроно»), на першому поверсі — СК «Альфа Страхування», приватна нотаріальна контора. Будинок внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 255-м[3].
Інфраструктура
ред.17 січня 2018 року, міська комісія з безпеки дорожнього руху ухвалила рішення щодо зміни схеми руху транспорту на трьох вулицях та площі Шашкевича біля Органного залу (Костел святої Марії Магдалини) і готелю «Дністер». Так рух транспорту на вул. Матейка на ділянці від вул. Івана Вакарчука до Ірини Фаріон розвернули в протилежний бік — до вул. Івана Вакарчука, а сама вул. Івана Вакарчука стала односторонньою в напрямку до вул. Устияновича[18].
Примітки
ред.- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 2 липня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 15 серпня 2019.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 98.
- ↑ Списки вулиць Галицького району м. Львова. gl.lv.court.gov.ua. Галицький районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 11 грудня 2024.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (Р). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 19 травня 2024. Процитовано 11 грудня 2024.
- ↑ Вулиця Івана Вакарчука. google.com. Google. Архів оригіналу за 6 липня 2021. Процитовано 11 грудня 2024.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 51.
- ↑ Пресслужба ЛМР (18 серпня 2022). Лук'яненка, Гладишевського, Чубая: у Львові перейменували ще 20 вулиць. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 22 вересня 2022. Процитовано 16 вересня 2024.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916… — S. 152.
- ↑ Ілько Лемко. Рилеєва вул. Будинок (№ 7). pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 19-20.
- ↑ а б Ілько Лемко. Рилеєва вул. Будинок (№ 9). pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2019.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916… — S. 53.
- ↑ Беловольченко Г. (21 вересня 2016). У Львові відкривають унікальний дитячий центр для батьків та малюків. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 22 жовтня 2020.
- ↑ Ілько Лемко. Рилеєва вул. Будинок (№ 12). pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 22 жовтня 2020.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 36.
- ↑ Смеречанська Д. (5 липня 2018). На вулиці Рилєєва змінили рух транспорту. portal.lviv.ua. Львівський портал. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 22 жовтня 2020.
Джерела
ред.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 108. — 200 прим. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Рилєєва вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 98. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 51, 75, 89, 98. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 323, 508. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
Посилання
ред.- Івана/ Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Вакарчука Івана. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 липня 2024.