Вулиця Базарна (Львів)
Ву́лиця База́рна — вулиця у Шевченківському районі міста Львова[4], в місцевості Клепарів. Сполучає вулиці Джерельну та Ветеранів. Прилучаються вулиці Броварна, Водна та Крехівська[5].
| Вулиця Базарна Львів | |
|---|---|
 Північна частина вулиці | |
| Місцевість | Клепарів |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Краківського ринку |
| Колишні назви | |
| Шпитальна Горішня, Філіпа Шляйхера, Браугаусґассе | |
| польського періоду (польською) | Schleichera Filipa |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 570 м |
| Координати початку | 49°50′43.2″ пн. ш. 24°01′12.4″ сх. д. / 49.845333° пн. ш. 24.020111° сх. д. |
| Координати кінця | 49°51′00.1″ пн. ш. 24°01′09.4″ сх. д. / 49.850028° пн. ш. 24.019278° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 10, 11, 12, 20, 20а, 25, 28, 34, 36, 44, 50[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Забудова | класицизм, модерн та конструктивізм 1960-х років[3] |
| Комерція | Краківський ринок |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r3479140 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Базарна у Вікісховищі  | |
Історія
ред.В південній частині вулиці з XIV століття існував єврейський цвинтар з великою поховальною синагогою, зруйнований під час німецької окупації Львова у 1941—1944 роках, а остаточного знищення зазнав у 1950-х роках, коли на місці цвинтаря зведено ринок, перенесений сюди після Другої світової війни з сучасної площі Князя Ярослава Осмомисла (колишній базар Краківського передмістя Львова).
Назва
ред.До 1930-х років вулиця мала назву Шпитальна Горішня, у 1934 році отримала назву вулиця Шляйхера, на честь польського громадського діяча Філіпа Шляйхера. У період німецької окупації вулиця мала назву Браугаусґассе. Сучасну назву вулиця отримала у 1950 році, коли почалася розбудова Краківського ринку[6].
Забудова
ред.У житловій забудові вулиці Базарної переважають класицизм, модерн та конструктивізм 1960-х років[3]. З непарного боку розташований Краківський ринок (№ 11) та Львівська пивоварня. З розширенням Краківського ринку у 1990-х роках частина будинків з парного боку від початку вулиці до вулиці Крехівської опинилися фактично на території ринку. У будинку № 20 за радянських часів розташовувався інститут конвеєробудування об'єднання «Конвеєр», у 1990-ті його приміщення були переобладнані під торговельні павільйони. За радянських часів на площі перед базаром розташовувалася автостанція № 4, звідки вирушали приміські автобуси у північному напрямку, а в будинку під № 36 містилася майстерня з ремонту та виготовлення спеціального аптечного обладнання[7].
Також з 1939 року для розширення території Львівського пивзаводу було знесено стару забудову з непарного боку вулиці.
Історичну цінність мають будинки № 10, 12, 28, 34, 48. Наприкінці 1960-х років у кварталі між вулицями Водною та Ветеранів було зведено п'ятиповерховий житловий будинок у стилі радянського конструктивізму.
Примітки
ред.- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 16 травня 2022.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 18 січня 2023.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 423.
- ↑ Павло Жежнич. Список вулиць Львова (Б). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 18 листопада 2024.
- ↑ Вулиця Базарна. google.com.ua. Google Maps. Процитовано 18 листопада 2024.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 7.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 422.
Джерела
ред.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Базарна вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 422—423. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 7. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 389, 398, 400, 401. — ISBN 978-966-03-7863-6.
Посилання
ред.- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Базарна. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 16 травня 2022.