Вівсюнець пухнастий
Вівсюнець пухнастий[1][2], вівсик пухнастий гладенький[3] (Avenula pubescens) — вид багаторічних трав'янистих рослин родини тонконогові (Poaceae). Етимологія: лат. pubescens — «той, що стає запушеним»[4].
| Вівсюнець пухнастий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Надтриба: | Poodae |
| Триба: | Poeae |
| Рід: | Вівсюнець (Avenula) (Dumort.) Dumort. |
| Вид: | Вівсюнець пухнастий (A. pubescens)
|
| Біноміальна назва | |
| Avenula pubescens | |
| Синоніми | |
|
Avena pubescens Huds. | |
Опис
ред.Рослина має коротке кореневище. Стебла прямовисні, до 1 м. Нижні листові піхви, як правило, м'яко запушені. Листки зелені як зверху, так і знизу, 5–10 мм завширшки. Колоски 10–17 мм, з 2–3(4) квітками. Нижні колоскові луски ланцетні; 7–13 мм завдовжки; 0.7–0.8 довжини верхньої колоскової луски. Родюча лема довгаста; 9–14 мм завдовжки. Верхня квіткова луска 0.8-0.9 довжини леми. Пиляків 3; 4.5–6.5 мм завдовжки. Зернівки волохаті на вершині. 2n = 14.
Поширення
ред.Північна Африка: Марокко. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія. Азія: Китай — Синьцзян; Казахстан; Киргизстан; Монголія; Російська Федерація; Туреччина. Європа: Білорусь; Естонія; Литва; Молдова; Україна; Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія; Данія; Фінляндія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство; Албанія; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція; Португалія; Іспанія. Вид натуралізований в Ісландії, Примор'ї та США — Коннектикут, Массачусетс, Вермонт.
Населяє поля, луки, карликові чагарникові пустища, лісові галявини; зазвичай росте на помірно багатих і вапняних ґрунтах (нейтральних або лужних). Віддає перевагу помірно теплим кліматичним умовам. Є малоцінною кормовою травою.
В Україні зростає в лугових степах, на схилах, узліссях, серед чагарників, на суходільних луках, в сухих борах — в Лісостепу часто; в Поліссі, Карпатах і пн. Степу рідше[2].
Галерея
ред.
Примітки
ред.- ↑ Helictotrichon pubescens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 442. (рос.)(укр.)
- ↑ Т.Л. Андрієнко, М.М. Перегрим. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України. — Київ : Альтерпрес, 2012. — С. 39. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 12 жовтня 2016.
Джерела
ред.- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Flora of NW Europe (англ.)
- Euro+Med PlantBase [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |